Лиш праця світ таким, як є, створила.
Лиш в праці варто і для праці жить
І. Франко
Взагалі, як на мене, журналіст – це дуже розумна і цікава людина, такий собі всезнайко, який завжди знаходиться в епіцентрі подій, і від його пильного ока нічого і ніхто не сховається. І зараз, як і двадцять чи тридцять років тому, без цієї професії не можна ніяк. Журналіст – це око та голос народу.
Вивчаючи цю діяльність, я зрозуміла, яка вона енерговитратна та важка. Але, не зважаючи на це, вона все одно приваблює і змушує жити нею всім серцем, манить людей своєю неочікуваністю, ризиком, фактами, екстремальністю і жагою до пригод.
Без сумнівів, професія журналіста є досить давньою, адже люди в різні епохи і періоди життя хотіли знати новини. Тому таке заняття швидко набрало обертів, завоювало серця і залишилося в них надовго. Ця робота відзначається престижем, великою популярністю і авторитетом для багатьох людей. Про це й кажуть відомі вислови: «Хто володіє інформацією – той володіє світом» або «Журналісти є четвертою владою світу».
Журналістика – складна, важлива, відповідальна, небезпечна професія. Ця праця спонукає до невпинного розвитку, самовдосконалення та розширення світогляду, підвищує комунікабельність. Тому у багатьох виникає враження, що вони знають все і про все. З такими людьми легко знайти спільну мову, цікаво розмовляти і можна багато чого повчитися. Журналіст – це друг і порадник, охоронець і герой, автор і ведучий… І попри особисті амбіції вони завжди пам’ятають для кого працюють – для суспільства. Тому преса має бути на одній хвилі з навколишнім світом.
Як писав Джеймс Вест, «журналіст – людина, яка має талант щодня заповнити порожнечу». Шукати свіжу актуальну інформацію – складно. Навіть саме слово «шукати» асоціюється з непростим та довгим процесом… Але, як говориться, «тяжко жити – жалко вмерти».
У журналістику легко потрапити, але в ній важко втриматися, якщо ви не любитимете свою справу. Щоб досягти мети і запланованої кар’єри, перш за все, треба любити всім серцем справу, якою займаєшся. Потрібно насолоджуватися процесом і максимально брати з нього позитив. Потрібно не працювати журналістом, треба ЖИТИ цим, адже «журналіст» – це не професія, це СТИЛЬ ЖИТТЯ!
Олександра АВРАМЕНКО, випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”