Мова – це скарбниця духовних надбань нації, досвіду, праці й творчості попередніх поколінь. Вона є віддзеркаленням інтелекту людини, її культурного рівня. І що більше людина знає мов, то вона освіченіша. Адже володіючи певною мовою, має можливість осягнути глибини культури, душі певного народу. Проте існують й інші версії володіння багатьма мовами. Дехто вважає, що знати декілька мов не обов’язково тому, що і без цього можна отримати матеріальні блага.
На мою думку, людина має добре знати свою рідну мову, а також вивчати інші мови. Сукупність усіх мов світу – це здобуток духовної культури людства. Не принижуючи свою мову, і вивчаючи інші мови, ми пізнаємо культуру і побут інших народів. Отримуємо можливість спілкуватися з представниками різних національностей.
Знання іноземних мов дозволяє нам читати в оригіналі літературні шедеври різних народів. Будь – який переклад, навіть найталановитіший, не може передати всі думки й нюанси іншомовного художнього тексту. Найвидатнішими українськими перекладачами, які збагатили нашу національну культуру, були: Борис Тен, Максим Рильський, Микола Зеров і Леонід Первомайський. Однак найвищих висот перекладацької майстерності досяг Микола Лукаш.
Я погоджуюся з думкою, що кожна людина – це окремий світ. Вивчаючи іноземні мови, людина духовно зростає, збагачує свій словниковий запас, стає цікавою особистістю. У наш час знання іноземних мов вважається неодмінним атрибутом кожної освіченої людини, дзеркалом її духовної культури та інтелекту. Хочеться згадати слова Йоганна Вольфганг Гете: “Скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина”.
Отже, потрібно добре володіти рідною мовою і не забувати про інші, від цього залежить ваш інтелект і ваше майбутнє!
Іван ЯКИМА, випускник Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”