Таємні світи

23.09.2022

Таємні світи

Розповідь ця не проста. Може й насправді є ще один світ, а може й не один. В нашій галактиці є багато таємного та не розкритого.

Ось одна з історій. Це все трапилося в сучасному світі. Богдан – простий підліток. Він жив у доволі тихенькому містечку. Там нічого неймовірного не ставалось. Звичайні люди, звичайні будівлі, магазини і т.д. Але були у місті гори, в яких ніхто не бував.

Одного дня Бодька посварився зі своїми друзями та й ще батьки насварили за те, що дуже багато часу проводив за комп’ютером. Хлопець втік з дому та й вирішив піти в міські гори. Вони були невисокі, майже як просто пагорби. Поки дійшов, аж захекався. З собою в нього був тільки розряджений телефон. Ходить, розгулює. Дивиться на природу та не помічає як провалюється вниз. Це була старенька кам’яна криниця. Води там не було. Тому впав на суху підлогу. Трохи забився, але намагався вибратись, не вийшло. Тут знову не помітив, як нажав на звичайну каменюку і відкрилися сходи, ще до низу в стіні. Загадково. Богдан таких механізмів ніколи не бачив. Йому стало цікаво та й діватись було нікуди, окрім як спуститися. Сходи були довгими. Дивувало те, що там не було холодно, хоча далеко під землею. Коли хлопчина вже спустився, то побачив величезні залізні двері. Він одразу зрозумів, що просто так їх не відкрити та почав шукати якісь кнопки на стінах. Це спрацювало. Натиснув на камінь в одвірках дверей – і  вони відчинилися.  Богдан побачив щось схоже на музей. Було там доволі багато різних експонатів. Його дуже приволікли кістки у формі чогось невідомого. На людину чи тварину не схоже.   Доглядали за цим всім люди в спеціальному одязі, але чомусь Бодю вони не помічали. Він розгулював по музею наче привид. На одному з експонатів випала копійка. Це був грошовий глечик, який знайшли в кінці веселки. Так було написано на табличці. Тільки-но він її підняв, працівники забили тривогу, що до них прийшов сторонній.

І тут Богдан різко проснувся. Потираючи очі, він пробурмотів, що це був невдалий сон. А далі чомусь злякано дивився на свою руку. Та сама копійка зі сну залишилася в його руці.

Хто знає, може й дійсно щось у світі не так, як ми думаємо.

 

Дарина ШОСТАК, випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”

переглядів: 12

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *