Рідна ненька моя, Україна! Я кохаю до нестями твої золоті лани, широкополі степи, яскраві зорі уночі та величні гори, що приваблюють своєю суворістю. Ти даруєш нам найкоштовніші багатства: ранкові пісні соловейка, запашний хліб та неймовірну силу природи.
Скажи ж мені, людино, котра так гучно кричить про те, як кохає свою Батьківщину: а що вона отримує натомість? Нескінченні чвари між державами, війну чи страшенні кризи?
Бути патріотом зараз «не модно»: молодь шукає кращого життя за кордоном, а для деяких це слово не має ніякого значення або взагалі сенсу. Що треба зробити, щоб уникнути цього, стати сильною країною? Я дам декілька порад:
- Покласти перед усіма членами парламенту підручник з історії та змусити його вивчити так, щоб від зубів відскакувало, бо всі події йдуть по спіралі.
- Згадати своє коріння і нарешті подякувати нашим предкам за все, що ми маємо (для держави корисно, щоб знатні люди були гідними своїх попередників).
- Завітати до школи. Чи не забув, що це твій другий дім?
- Розставити пріоритети: чиста совість чи повний гаманець?
- Відвідати краєзнавчий музей свого міста.
- Зателефонувати бабусі, що співала тобі українські пісні, коли сонечко заходило за хмари.
- Спочатку навчитися відстоювати свою честь, а вже потім честь України.
- Закликати, створювати, писати, навчати, читати, розказати цілому світу про те, що твоя Земля- найкраща.
- Пам`ятати: щоб керувати людьми, потрібна голова.
- І, нарешті, зрозуміти, що сильна держава – це Держава Об`єднаного Народу.
Катерина БОНДАРЕНКО, випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”