Що означає для мене бути успішною людиною?

15.09.2021

Успіх – поняття суб’єктивне, адже в кожного з нас своє власне світосприйняття. Успіхом можна вважати як бажану перемогу в спортивних змаганнях, так і омріяну посаду. Це те, чого прагнуть усі, проте не всі розуміють.

Думаю, що є чотири головні складові успіху у будь-чому: ціль, прагнення, раціональність бажань та спосіб здійснення. Успіх – це здійснення чіткої цілі і тому без неї він не можливий. Без прагнення розвиватися, втілювати певні ідеї у життя та йти до своєї мети на результат можна не розраховувати. Необдумані бажання можуть призвести до небажаних наслідків. А без знання того, як здійснити омріяне, ти навряд досягнеш бажаного.

Коли у школі ми, випускники, вели бесіди про майбутнє я усвідомив, як багато навколо мене людей, що не мають ані цілей у житті, ані бажання розвиватися. Майже ніхто з моїх однолітків не знав, ким хоче стати у майбутньому. Тоді я запитав себе: «А чи можуть взагалі такі люди досягти успіху? Чи будуть вони щасливі у майбутньому?». Зараз, замислившись над цим питанням і виділивши для себе складові успіху я прийшов до декількох висновків:

1. Людина, яка не знає, чого вона хоче не може бути на сто відсотків задоволена тим, що має.

2. Цілком можливо бути щасливою людиною, проте не успішною. Я вважаю так тому що здійснення мети – це лише одна із багатьох речей, які роблять нас щасливими.

3. Шлях до найбажанішої мети завжди пролягає через терни. Він ніколи не може бути легким, тому слід бути готовим докласти чималі зусилля.

Для мене прикладом людини, яка досягла успіху є Михайло Васильович Ломоносов. Читати й писати його у юному віці навчив дяк, чим і розвив у хлопця любов до навчання. Проте мачуха не схвалювала таку тягу до знань, через що у дев’ятнадцять років Михайло був змушений втекти з рідного дому і подолати шлях до Москви заради омріяної освіти. У цю нелегку подорож юнак вирушив не маючи ні грошей, ні транспорту і подолав 1168 кілометрів. Щоб здобути омріяні знання Михайлу Васильовичу довелося видавати себе за сина дворянина, терпіти образи із боку однолітків й жити за межею бідності. Однак його жагу пізнання помітили і оцінили, завдяки чому він зарекомендував себе як належний учень. Ломоносов зміг навчатися у Москві, Києві, Петербурзі, а згодом і поїхав до Германії як один із трьох найкращих студентів, обраних президентом Академії наук Іоганом Корфом. Михайло Васильович Ломоносов став великою людиною, великим вченим завдяки своєму прагненню розвиватися та титанічним зусиллям.

Загалом, я можу назвати успішним  того, хто усвідомлено пройшов шлях до своєї мети, доклавши при цьому максимум зусиль. Навіть якщо така людина не змогла здійснити бажане, вона все одно досягла більшого, ніж ті, хто сидів без діла.

Артур ТАНАСІЙЧУК, випускник Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”

переглядів: 63

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *