Кожна людина, мабуть, найголовнішою ціллю свого життя вважає знайти справжнє щастя. Є дуже багато різних міркувань і переконань про те, що ж воно таке і де його шукати. Але далеко не кожен протягом життя знаходить його. Однак, щастя – це те, що навіть не потрібно шукати, за ним не треба бігати по інших містах чи країнах, достатньо навчитися помічати його там, де ми зараз.
Геніальний філософ Григорій Сковорода також висловлювався щодо того, як і де можна знайти оту головну ціль, заради якої ми живемо. Він казав: «Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами… Воно схоже до сонячного сяйва – відхили лише вхід у душу свою». Це дуже глибокі думки і я з ними погоджуюсь. У багатьох людей досить часто є уявлення, що якби вони були такими ж багатими, як їхній сусід, такими ж відомими, як їхній кумир і мали таку ж роботу, як у їхнього знайомого, то вони були би насправді щасливими. Іншими словами, ми хибно думаємо, що в когось є більше можливостей, щоб досягнути справжнього щастя, тому і не помічаємо всього того, що є в нас під носом. Григорій Сковорода своїми словами хотів показати, що ми вже маємо щастя, воно вже доступне для нас, нам лише треба відкрити двері нашого серця і почати цінувати те, що отримуємо кожного дня. Саме тоді ми зможемо усвідомити, наскільки ж насправді ми щасливі. Наприклад: ми прокинулись вранці, а це вже дуже багато, ми здорові, маємо їжу, одяг, дах над головою, сім’ю, друзів – то ми багатші за більшу половину населення земної кулі! Це говорить статистика. І якщо кожна людина навчиться цінувати те, що дарує їй кожен день, то вона насправді стане щасливою, бо має дуже і дуже багато. Ось чому за щастям не треба бігти в інші країни, шукати його в майбутньому чи витягувати з минулого, все, що треба – це жити сьогоднішнім днем і помічати всі ті оздоби і подарунки, які Господь нам приготував.
Також, за словами Сковороди, щастя подібне до сонячного сяйва, воно завжди світить, але ми маємо відкрити свою душу, щоб це проміння освітило її. Наприклад, в будинку, коли вікна закриті шторами, то світло не може повністю проникнути в кімнату. Так і з нашою душею: якщо вона закрита різними страхами, образами, розчаруваннями, то не дивно, що промені щастя не в змозі просвітлити її. Від нас залежить чи будемо ми щасливими, бо саме ми приймаємо рішення, на чому сконцентровуватись протягом дня: на проблемах або на можливостях. І цей вибір вирішуватиме, яким буде наш настрій і навіть самопочуття.
Тож, щастя – це не щось незбагненне і недосяжне, це те, що завжди в нас під носом. Воно складається з маленьких радостей, які щодня трапляються нам на шляху. І якщо ми будемо їх помічати, то зможемо знайти оте справжнє щастя, необхідне кожному.
Марта КОЗАК, випускниця Школи універсального журналіста