Розстріляне відродження

28.11.2022

1876 рік. Українською заборонено викладати в початкових школах та друкувати книги. Не можна влаштовувати театральні вистави та концерти з українською музикою.

1930 рік. Полемічний памфлет «Україна чи Малоросія?» з’являється від руки Хвильового. Довженко поповнює Золотий фонд світового кіно своєю легендарною «Землею». Бойчук поєднує українську автентику з візантійським стилем, і утворює свій – «бойчукізм».

Не дивно, що покоління цих митців названо «Розстріляним відродженням». Якщо італійське відродження поверталося до античних цінностей, то «розстріляне» відновлювало втрачені цінності українського народу: рідну мову, історію, національну ідентичність. Нарешті почало розвиватися наше мистецтво, що мало потенціал стати відомим широкому загалу.

https://uain.press/_uploads/2022/08/krushelnitski-1200-1.jpg

На фото зображена талановита родина українських інтелігентів Крушельницьких, які доклали зусиль для розвитку української літератури, драматургії, музики, медицини та науки. Антіну Крушельницькому, міністру освіти УНР, ми завдячуємо за переклади творів Ібсена, Гауптмана, Рішпена та інших європейських авторів. У той час його дружина Марія була чудовою театральною акторкою. Донька Володими́ра – лікарка та публіцистка, що за рік написала і захистила докторську дисертацію. Син Тарас – скрипаль та письменник-сатирик, Іван – поет та графік, Богдан – економіст і педагог, а Остап – журналіст.

Ще один представник «розстріляного відродження» – фундатор модерного театру Лесь Курбас, який ставив сучасні авангардні вистави. За свого життя режисер створив всього 6 театрів, найвідоміший з яких – «Березіль», а останній – організований ним під час заслання «соловецький театр», до складу якого увійшли в’язні.

Автор: Коло Бойчука – Сфотографовано власноруч, Суспільне надбання (Public Domain), https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=64707822

Автор: Tymofiy Boychuk (1896-1922) – Tymofiy Boychuk, Суспільне надбання (Public Domain), https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=76586485

 

Не можна не розповісти детальніше про уже згаданого Михайла Бойчука – художника, що заснував свою школу образотворчого мистецтва. Елементи іконопису, простота і граційна ритмічність вдало поєдналися з українськими сюжетами картин. У митця було чимало послідовників, зокрема, його брат – Тимофій Бойчук.

Майже усіх цих талановитих українців було знищено. Когось заслали на Соловки, когось в урочище Сандармох, когось одразу заарештували та розстріляли. Кожен, хто мав голос, не мав права на життя. Кожен, хто працював на користь нашої державності – був убитий.

З моменту повномасштабного вторгнення, Україну охопила хвиля патріотизму, що стала поштовхом до розвитку українського мистецтва. Думаю, це сучасна версія «відродження». Але трагічним сторінкам історії ми повторитись не дамо.

 

Ангеліна ШАРАПАНІВСЬКА,випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”

переглядів: 197

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *