Роздуми про книги

06.02.2023

Я не люблю читати! Так я вважала дуже довгий час. Але не так давно випадково натрапила на одну книгу, яка мене зацікавила назвою: “Темні символи”. Мені не на жарт стало цікаво прочитати її. На диво, ця книга мене захопила. Там був надзвичайно цікавий сюжет, який неможливо було передбачити. І відтоді, поступово знайомлячись із новими книжками, я дедалі більше захоплююсь літературою як мистецтвом. Іноді навіть здається, що література — найкращий витвір людського мистецтва.

Книги, як на мене, є безцінною скарбницею знань. Але книги дають не тільки знання…Переживання, формування світогляду, почуття, а головне – проникнути у свою душу, краще зрозуміти себе. Це все дарує книга. Інколи вона може замінити тобі людей. Тому що, читаючи книгу, ти можеш відволіктись від реального світу та повністю зануритись у життя героїв тієї чи іншої розповіді.

Сумно, що звичка читати не так часто трапляється, як було раніше. Деколи здається, що наша культура бідніє від того, що читати стали менше. Тому, на мою думку, треба відроджувати та пропагувати читання книжок. Адже це захопливий інший світ зі своїми правилами.

Часто складається враження, що книги – це живі істоти. Книга, як і людина, вимагає поваги та розуміння. Іноді це розуміння дається нелегко, адже книга тільки тоді стає книгою, коли, неначе капелюх чарівника, має подвійне дно, коли підтекст може бути важливішим за сам текст. Треба вчитися читати двічі: спочатку сам текст, складаючи літери в слова, слова в речення, а вже потім читати підтекст, шукаючи приховані змісти й почуття, причини та паралелі. Саме в такі моменти читання стає не тільки корисним і цікавим, а й по-справжньому захопливим. Тоді можна перейти з книгою “на ти” – як з людиною, яку вже чудово знаєш.

 

У книзі головне – душа. Зробити так, щоб її було цікаво читати. І не треба перейматись, що хтось сприйме її не так як вам хотілось би. На те вона і книга, щоб прочитати та переосмислити щось, знайти себе у цьому.

Але що ж можна назвати книгою? Книга — це не лише друкований текст. Книгою можна назвати усні перекази, пісні, поезії… Тому що це все має свою душу, свій підтекст, свій сенс. Ще колись, у дитинстві, ті казки, які нам розказували на ніч – це книги. Ми розуміли їх по-особливому, по-своєму. А ті вірші, що зараз вчимо у школі… Це теж книги. А ті твори, що пишемо самі – книги! Уявити важко, скільки нас оточує прекрасного літературного мистецтва. Воно скрізь, головне тільки пошукати.

Отже книги – це прекрасний витвір людського мистецтва. Вони можуть розвивати не тільки мозок, а й душу.

 

Ліана БУЯНОВСЬКА, випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”

переглядів: 42

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *