Проблема толерастії

28.02.2021

Можливо, ви колись чули слово “толерастія”. Часто воно пересікається із толерантністю, але це два різні слова. Толерантність – це миролюбність, терпимість до етичних, релігійних, політичних, міжособистісних розбіжностей, визнання можливості рівноправного існування “іншого”. Вона допомагає жити різним людям в одному світі. А толерастія – це коли толерантність ламає межі. Це не просто повага та терпимість до людини чи групи людей, це надання їм певних привілеїв, неіснуючих прав за притаманні їм ознаки.  І часто саме її подають під виглядом толерантності, що дуже шкодить суспільству. Толерантність означає співіснування світоглядів, поведінок, способів життя різних людей. Толерастія – це нав’язування та домінування світогляду, поведінки, способу життя одних над іншими.

Все почалося із появи гуманізму та рухів, що боролися за права та рівність: боротьба з расизмом, фемінізм, пролетарітський рух, рух бодіпозитиву, борці за свободу віросповідання, за права ЛГБТ тощо. Досягнувши свого, деякі учасники не зупинились, а продовжили боротися за права, точніше за привілеї в обгортці права. Розквіт толерастії припадає на ХХІ століття . У 2016 році в китайській мові навіть з’явилось слово “байцзо”, яким називають лицемірних борців із заходу за права, які роблять це не так для захисту інших, як для того, щоб відчути себе “рятівниками”. Така проблема більш поширена в Європі та США, де впливати на владу простіше. Хоча багато людей усвідомлюють проблему. Найчастіше толерастію поширюють радикальні частини таких рухів як фемінізм, борці з расизмом,рух бодіпозитиву, за права ЛГБТ, які мають певний альянс, щоб ефективніше “боротися із нерівністю”. Фемінізм у сучасному світі охопив усі ці рухи, тому для зручності називатиму їх феміністами, або активістами.

Опишу декілька яскравих прикладів. Із відео на ютуб-каналі MyGap: У 2018 YouTube перестав наймати на роботу світлошкірих, щоб підтримати гендерне та расове різноманіття, причому серед принижених були не лише білі, а й азіати. З цього ж відео: Голандський Національний Університет Eindhoven із серпня 2019 року реалізував спеціальну програму відбору дослідників, за гендерною ознакою, де перевагу віддали жінкам. Їм виділять стартовий пакет 100тис. євро на дослідження. У обох прикладах перевага вибору не так за кваліфікацією, як  за певними ознаками з народження. Хоча YouTube та цей університет, як самі стверджують “за рівні права та можливості”. Вибирати за ознаками є сенс, коли від цього вибору залежить процес та результат роботи. Наприклад, дитячий психолог. Діти,особливо маленькі, більше довіряють жінкам, ніж чоловікам. У грудному молоці є гормон окситоцин, тому в процесі годування дитина прив’язується до матері. Ця прив’язаність супроводжує дитину певну частину життя. А жінка все-таки сильніше асоціюється з матір’ю. Та це не означає що всі дитячі психологи мають бути жінками, в житті дитини можуть статися різні події, тому вибір спеціаліста залежить ще й від цього. Також розповім про такийвипадок, за інформацією ukrrain.com. У США (штат Орегон округ Лінкольн) темношкірим дозволили ходити без масок під час пандемії. Це тому, щоб вони не боялись переслідувань. Активісти вважали, що чорношкірих через маски сприйматимуть за грабіжників та злодіїв ,бо 90% жителів світлошкірі. І це при кількості заражених у США, а бар’єру передачі вірусу між расами не існує. Не зрозуміло боролись вони за свою безпеку, чи проти неї, зважаючи на те, що смертність від ускладнень хвороби у темношкірих більша у 2.3 рази.

Проблема толерастії поширена також в індустрії кіно. Наприклад,нові вимоги для номінації фільму на Оскар в категорії “Найкращий фільм”,які почнуть діяти із 2024: один з акторів, першого або другого плану, повинен бути представником расових або етнічних меншин. Однак, якщо за сюжетом, це неможливо, то щонайменше третина решти акторів повинні бути жіночої статі, представниками расових, етнічних меншин, представниками ЛГБТ або людьми з інвалідністю – із сайту tsn.ua. Кумедним для мене видався факт того, що всіх ставлять в один ряд до людей з інвалідністю при тому, що інвалідність – соціальна недостатність. Ось вам боротьба проти принижень та дискримінації  , за права  та рівність в усій красі! Можна ще зрозуміти наявність у списку людей з інвалідністю, наш світ має бути доступнішим для них. Але чому треба віддати перевагу актору з меншин або ЛГБТ, ніж спеціалісту? Можливо вони не будуть вписуватися в сам фільм. Наприклад кінострічка про Київську Русь, Царську Росію, вікінгів чи доколумбову Європу —деяких меншин та темношкірих у цих місцях у цей час взагалі бути не могло. Темношкірі з’явилися в Європі через работоргівлю, яка почалася в XVст. Виходить, що у фільму з поганим сюжетом і постановкою,але з виконанням умов описаних вище є всі шанси отримати Оскар! На фоні цих подій, телеканал Nickelodeon заявив: головний герой мультфільму Губка Боб нетрадиційної орієнтації. Цей факт ніяк не потрібен для сюжету, він його скоріше ламає, просто ”щоб було”. Дитячий мультфільм втягнули в цю непотрібну політику. Боба створили як персонажа без статі та орієнтації,але щоб підвищити свою репутацію серед феміністів, телеканал пішов на це.

Особлива помітна проблема толерастії у відеоіграх. Якщо у грі відсутні жінки, темношкірі, меншини та представники ЛГБТ, то активісти волатимуть—це приниження їх прав. Тому розробники відеоігор можуть йти на повідку активістів. Як компанія Electronic Arts, де в чаті Battlefield5 при грі в онлайн-режимі не можна писати ”біла людина”, словосполучення замалюється як нецензурне ,зате ”чорна людина” писати можна. Вони бояться за свою репутацію та хочуть більше грошей. Але деякі компанії не збираються підкорюватися, тому стаються навіть війни. Один із найгучніших скандалів, про який розповів ютуб-канал GameGuru у своєму ролику стався із грою Kingdom Come Deliverance компанії Warhorse Studios . Її cтворювали 10 років, вона мала стати одною з найреалістичніших RPG за всю історію ігрової індустрії. У грі можна було знайти багато місць із реальної Чехії, хоч проводь уроки історії. Але в перший день релізу гри, дуже активно обговорювали відсутність темношкірих у ній. Головний ідеолог гри Даніель Вавра відповів критикам : ”Де ви знайшли расизм у розповіданні правди? У середньовічній Чехії не було темношкірих”. Але скарг не поменшало. Адміністрація одного з найпопулярніших геймерських форумів ResetEra, заборонила погоджуватися із Даніелем, бо це “виправдання расизму”. А коли на гру WitcherІІІ компанії CD Project Red скаржилися з тієї ж причини, Даніель став на захист колег із словами: ”Невже ви думаєте, що європейці не заслуговують на свою історію та культурну спадщину? Невже кожен раз, розповідаючи свою історію, ми маємо вживити в неї інші культури, щоб не здатися расистами?”

А якщо головна героїня гри із гарним обличчям та фігурою, то це приниження жінок , бо вони виглядають “ не так, як в реальному житті” та “ це об’єктивізація жіночої статі”. Тому в багатьох іграх фігури та обличчя жіночих персонажів роблять стрункішими, щоб не розізлити феміністів. Як сталося із серією відеоігор Tomb Raider від компанії Square Enix. У новіших іграх фігуру героїні спеціально роблять стрункішою. Але сенсу в цьому не було, бо в першу чергу Лара – це археолог та шукач пригод. Також феміністи скаржаться на те, що у жінок можуть з’явитися комплекси. Але як розказує ютуб-канал IGM, Американська психологічна асоціація провела дослід, де приблизно 100 жінок грали на вибір в одну із двох ігор: Tomb Raider Underworld де Лара має більш розвинуту фігуру , та Tomb Raider2013 де вона стрункіша і носить більше одягу. Після цього  вони заповнили анкети, результати яких довели, що образ персонажу не може викликати комплексів. Зате чоловіки не мають ніяких претензій до того, що головний герой гри може мати досить розвинене тіло. Це часто не привід для комплексів, а стимул записатися в спортзал, часом для жінок також. Тому ті, хто скаржаться на зовнішність інших, часто самі мають проблеми з нею.

Поодинокі випадки трапляються і в Україні. На сайті pravda.com.ua опублікувана стаття про випадок ще 2008 року. Там стверджувалося, що громадянин Лівану Валід Арфуш писав про те, що в Україні частішають випадки расової нетерпимості, згадував про студентів ВНЗ міста Києва, на яких було скоєно напади. Він казав, що в такому випадку треба судити не за хуліганство,а за розпалювання міжнаціональної ворожнечі.

Толерантність переростає в толерастію ставши у свідомості людей надцінною ідеєю.  Це ідея або судження, що виникає в результаті певних життєвих обставин, супроводжується великим емоційним напруженням, та домінує над всіма іншими думками в свідомості. Може статися,що людина настільки одержима ідеєю, що не помічає протиріч у своїх вчинках. І вона може заражати інших цією ідеєю. Їх судження поглинає особистість, тому переконувати їх у неправоті – ламати особистість.  Будь-що хороше руйнується, коли стає надцінним: патріотизм стає ватництвом, лідерство – диктатурою, націоналізм – нацизмом, бодіпозитив – звеличенням себе через надлишкову вагу, а боротьба за рівність – толерастією. Простіше вдавати, що рятуєш, ніж робити це насправді. Ті люди, в яких виникає надцінна ідея, можуть мати психічні захворювання, а кого “заразили”, просто не вміють критично мислити. Перший випадок малопоширений(по відношенню до толерастії), а ось другий – глобальна проблема. Корінь багатьох проблем людства – дурість, саме з нею треба боротися, щоб досягти благополучного життя для всіх.

Владислав КОВАЛЕНКО, випускник Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”

 

 

 

переглядів: 219

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *