Поема “Енеїда” – енциклопедія українського народу

08.03.2023

Всесвітнього визнання та слави поет Іван Котляревський здобув завдяки двом видатним творам — “Енеїда” та “Наталка Полтавка”.Одні з перших друкованих відгуків щодо його творів з’явилися 1814 року в багатьох країнах світу, а вже приблизно у 40-і роки XIX століття його ім’я ввійшло до історії світової літератури.

Посилання на фото: https://pin.it/1t1D3uY

Але все ж, найпопулярнішою його роботою стала травестійно-бурлескна поема “Енеїда”- перша масштабна пам’ятка українського письменства, укладена розмовною українською мовою. Поема започаткувала становлення новочасної української літератури.

Вона заснована на сюжеті однойменної класичної поеми римського поета Вергілія. Складається з шести частин, на відміну від дванадцяти частин Вергілія.

Посилання на фото: https://pin.it/1syYQk7

В “Енеїді” І. Котляревський виявив себе блискучим побутописцем. Завдяки окремим яскравим картинам, поданим у поемі, величезній кількості описів, які у ній зустрічаються, перед нами постає виразна картина життя і побуту українського народу XVIII століття.

Звичаї українців, їхню віру в богів, письменник описав, зображуючи у поемі ворожіння, бенкети, вечорниці, похорони, поминки:

Троянці люблять поспівати. Про що?

Про Сагайдачного співали,

Либонь, співали і про Січ <…>

Полтавську славили шведчину.

У цьому уривку згадано популярні на той час історичні пісні.

За уявленнями античних часів, боги одягалися у золоті мантії, найчастіше ласували амброзією, пили винятково нектар. У Котляревського і боги, і царі ходять у звичайному одязі небагатого українського панства та їдять страви української народної кухні:

Свинячу голову до хріну

І локшину на переміну,

Потім з підливою індик;

На закуску куліш і кашу,

Лемішку, зубці, путрю, квашу

І з маком медовий шулик.

До речі, у поемі згадано більше українських страв, ніж у деяких спеціальних роботах поетів про українську кухню.

Котляревський дуже цікаво описав улюблені жанри народної творчості, такі як легенди, казки та приказки. У поемі згадується кобиляча голова, скатертина-самобранка, чоботи-скороходи. На Енеєвому щиті зображено цілі сюжети популярних народних казок:

Були бляховані в персонах

Іскусно, живо, без числа,

Котигорох, Іван Царевич,

Кухарчич, Сучич і Налетич

Услужливий Кузьма-Дем’ян.

Кощій з прескверною ягою,

І дурень з ступою новою,

І славний лицар Марципан.

Посилання на фото: https://pin.it/3y4fdvN

Досить детально описано й українські народні розваги, танці, музичні інструменти та вбрання того часу:

Так, на бенкеті у Дідони

Бандура горлиці бриньчала,

Сопілка зуба затина,

А дудка грала по балках;

Санжарівки на скрипці грали,

Кругом дівчата танцювали

В дрібушках, в чоботах, у свитках.

Саме перераховані вище деталі у поемі дали привід дослідникам називати твір, який розпочав нову українську літературу “енциклопедією народного життя”.

 

Ізабелла СІТЬКО, випускниця Школи універсального журналіста

переглядів: 77

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *