Навіщо вивчати власну історію?

18.02.2021

Без минулого немає майбутнього. Кожна людина має знати історію, принаймні, своєї країни. Це складна, але цікава наука, яку потрібно вивчати хоча б для саморозвитку. Народ має цінувати своє минуле, а одне з призначень історії – допомогти людині більше дізнатися про своє походження. З її допомогою ми дізнаємося цікаві факти про свою націю, її становлення й розвиток.Історія багато чого може розповісти українцям про Київську Русь, котру колись поважали провідні держави Європи і Азії.

Адже історія – це велика пригода. І як на машині часу ми можемо мандрувати минулим.Історія – це і помилки і злочини.Це – оцінки подій і вчинків історичних особистостей, іноді придуманих, іноді дійсних. Історія – це література, в якій є все: любов і зрада, благородство і підлість, сміх і сльози. Крім того, історія – це особистості, які жертвували власними коштами, здоров’ям і навіть життям заради Батьківщини. На мою думку, найцінніше в історії – люди.

Яскравий приклад – козаки, без яких неможливо уявити українську історію. Вони, як чарівники, перемагали майже всі битви. Богдан Хмельницький боровся за Україну у національно-визвольній війні, а завдяки Івану Виговському, Івану Богуну і Петру Дорошенку наша держава виграла Конотопську битву, у якій відстояла своє право на власний національний шлях.

Водночас Володимир Винниченко казав, що «українську історію не можна читати без брому, оскільки у нас все дуже сумно, страшно та трагічно». Як наслідок, виникає міф «страждальної історії», яку треба оплакувати. Так, були і сумні сторінки в історії українського народу. Наприклад, голодомор 1932-1933 років, який був створений штучно для знищення нашої нації. Також Друга світова війна, яка залишила помітний сліду житті нашої країни.

Але ж історія – це не тільки битви. Насправді у нас є чимало позитивних прикладів, варто лише заглянути в минуле. У давні часи було збудовано багато церков і храмів, які ми зараз відвідуємо. У 1576 році була заснована Острозька академія, а у 1632 році – Києво-Могилянська, які функціонують і до сьогодні. Було досить розвинуте меценатство. Завдяки жесту доброї волі підприємця Платона Симиренка у світ вийшов «Кобзар». Микола Терещенко особливу увагу приділяв добродійним справам — допомога дитячим притулкам, міській лікарні і навіть ув’язненим. Сім’я Ханенків володіла цінною колекцією творів мистецтва і зібранням книг, що в майбутньому стало основою для національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.Тарас Шевченко – геній, якого знають не тільки як видатного поета, а ще й письменника і художника. Соромно не знати хоча б трохи біографії цієї історичної особистості або його найвідоміших творів.

Український фольклор один з найбагатших у всьому світі!«Щедрик» в обробці Миколи Леонтовича знають, без перебільшення, в усіх куточках земної кулі. І якщо пісня – це душа українського народу, то вишиванка – генетичний код нації, оберіг,в якому зашифровано символи щасливої долі і родинної пам’яті, любові та вірності. І це теж історія.

Кожна подія, як і кожна людина в історії будь-якої держави єдина і неповторна. Якщо ти не знаєш історії своєї держави, ти втрачаєш свою гідність і своє коріння. Мені іноді здається, що українці за кордоном, цікавляться багатовіковою історією нашої країни більше, ніж українці в Україні, не дивлячись на те, що це захоплююче.

Власну історію потрібно знати хоча б для того, щоб не повторювати помилок минулого. Але мені більше до вподоби перефразований вислів: історію варто вчити для того, аби брати приклади з минулого і втілювати їх у майбутньому.

Іван ЧИНДАЦЬКИЙ, випускник Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”

переглядів: 84

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *