Літературна ідеалізація: правильна подача інформації чи відштовхуючий фактор?

27.09.2022

Гадаю, багато хто з нас стикався з проблемою, що чимало вчителів полюбляють романтизувати літературних діячів, роблячи з них ледь не святих. Іноді педагоги забувають, що вони такі ж як і ми — звичайні люди, які мають своє особисте життя, невдачі та історії.

Часто це виступає у ролі замовчування фактів або перетворюється на відверту неправду. Така подача інформації мало того, що не завжди відповідає дійсності, так ще й псує уявлення школярів про літературу і не викликає особливого зацікавлення до неї. Раніше я була одна з таких учнів. Життєві та творчі шляхи письменників мені видавалися надто нудними та схожими між собою. Це тривало доти, поки я не почала дізнаватися багато пізнавальної інформації про різних діячів за межами шкільних розповідей: у підручниках, різних дослідженнях, форумах. Адже скільки всього ми втрачаємо, упускаючи стільки цікавих подій з життя відомих літературних постатей.

Розпочати, напевно, варто зі «святині» вчителів української літератури — Тараса Шевченка. Ми звикли бачити його як бідного кріпака з неймовірно тяжкою долею. Все через те, що викладачі полюбляють робити з нього ледь не мученика, не звертаючи уваги на деякі факти з його біографії. Така ідеалізація лише відштовхує та насторожує читача. Звісно, всі ми знаємо, що Тарас Григорович народився у поневоленній сільській родині, але так він провів не все життя. Письменник був ще тим любителем моди. Витрачав гроші, зароблені робою портретиста, на вбрання, яке далеко не кожен міг собі дозволити. Крім того, він полюбляв часом заглядати до чарки — принаймні про це стверджують писемні роботи його товаришів.

А чи знали ви той факт, що Іван Франко створив один із найточніших перекладів Біблії українською? Не зважаючи на це, він дотримувався атеїстичних поглядів. Було у нього ще одне дивацтво — він спав у трунах в сусідній столярні. Це трохи суперечить нашій уяві про цього діяча, чи не так?

До речі, можна сміливо заявити, що саме завдяки Франку на теренах Заходу України назву “русини” почала витісняти інша — українці. Йому ж належать слова: «Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів…».

«Заміж за бібліотеку» — саме так можна описати одну з подій у житті Ольги Кобилянської. Йдеться про те, як вона одружилася з паном Вроблем, який був далеко не «останньою» людиною, проте дівчину зовсім не цікавив. Єдиною причиною такого рішення була його власна бібліотека. Адже на той час ледь єдиним джерелом знань була саме книга. А Ольга обожнювала їх.

Булінґ — одна з найбільших проблем у шкільному віці. Саме з цим довелося зіштовхнутися українському літератору Василю Стефанику. Все через його низький зріст та сільське походження. На жаль, у людей до сих пір лишилося закарбоване стереотипне мислення про певні категорії населення. Варто пам’ятати, що людиною вас робить не ваше походження, а поведінка. Не зважаючи на це, його твори вражали навіть авторитетних літераторів. «Новий подих» в українській літературі — саме таким його вважали сучасники.

Буква «ї» не притаманна українській мові? — Принаймні такий висновок можна зробити з висловлювань Івана Нечуй-Левицького. «Писати треба так, як люди говорять» — казав він. Натомість, у його творах можна було зустріти буквосполучення «йи», а також відсутність апострофа у деяких словах. Іван Семенович загалом упереджено ставився до правопису та усіляко критикував його.

Учням завжди відгукується справжність. Гадаю, що про ці факти учням було б читати цікавіше, аніж щороку про одне і те ж. Звісно, знання основних відомостей також необхідне. Але було б непогано урізноманітнити шкільну програму літератури. Для цього не варто чогось вигадувати або опоетизовувати, достатньо просто розповідати все як є. І тоді постаті Тараса Шевченка, Івана Франка та інших корифеїв українського слова викликатимуть ще більше справедливого інтересу і захоплення, адже учні будуть бачити в них не лише геніїв літератури, а й звичайних живих людей зі своїми особливостями.

 

Катерина МЕЛЬНИЧУК, випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”

переглядів: 63

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *