Насправді я не думала, що буду писати лист собі у майбутнє. Ніколи така ідея не спадала на думку. Хоча тепер обдумавши всю цікавість і значення такої роботи, маю визнати, що це чудова нагода написати й зберегти власні думки і плани, аби потім через рік (можливо, й більше) порівняти.
Тож перейдімо до самого листа.
Дорога Маріє,
Якби це дивно не звучало, але я пишу лист тобі майбутній вже з минулого. Зараз ти пригадаєш або дізнаєшся (якщо ти вже забула) те, чого планувала досягти. Найцікавіше те, що ти зможеш проаналізувати власні бажання й порівняти з майбутньою реальністю.
По-перше, зараз 11.12.2022, що означає кінець першого семестру в школі вже незабаром, і на мене чекає безліч підсумкових контрольних. Упевнена, що ти й не згадаєш, як скаржилася на складний тиждень перед зимовими канікулами, але це справді так. Якщо чесно, ще не знаю, як проведу ці кілька тижнів відпочинку. Найімовірніше навідаюся до бабусі з дідусем на Різдвяні свята. Крім цього звичайно ж буду дивитися новорічні фільми й читати книги з чашкою чаю, вкрившись ковдрою.
Нині хвилюючою справою є участь у Програмі обміну майбутніх лідерів FLEX. Я вже написала 2-й тур, наразі чекаю на результат. Лист має прийти найближчими тижнями. Я звісно хвилююся, але тим не менш впевнена в своїх силах. Я мріяла взяти участь у FLEX цілий рік і нарешті в мене є така нагода, я не прогавлю її й буду робити все можливе заради досягнення своєї мети. Тому сподіваюся, що ти читатимеш цей лист вже в Америці й будеш пишатися.
Ще одним важливим завданням зараз є написання роботи для МАН із французької мови. Темою мого дослідження буде “Лексика французьких мультфільмів”. Поки що я тільки почала цим займатися, опрацювала лише один мультик. Не знаю наскільки гарним буде результат безпосередньо на конкурсі, однак сама робота мені здається цікавою, незвичайною. Не впевнена, чи хтось таке робив до мене взагалі. У цій ситуації я звичайно хочу показати себе і свої старання, але найголовніше все таки – досвід і нові знання.
Після закінчення канікул залишиться приблизно місяць до річниці початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Аж не віриться, що зовсім скоро буде 12 місяців війни. Цей період пролетів так швидко, я начебто втратила відчуття часу від 24 лютого. Я вірю у нашу перемогу. Щиро сподіваюся, що це станеться скоро. Немає в Україні людей з більшою довірою, ніж ЗСУ. Український народ не здолати, ми залишаємося вдома без світла й води, чуємо сигнал повітряної тривоги й вибухи, але незважаючи на все це допомагаємо нашим військовим: хтось волонтерить, хтось донатить чи відправляє їжу хлопцям і дівчатам на фронт. Українська єдність, незламність і волелюбність переможе будь-яку нечисть, що ступила на нашу землю.
Зараз немає нічого важливішого для мене, ніж перемога. Після неї ми зможемо знову жити нормально без постійного відчуття страху й небезпеки. Війна принесла багато горя, страждань, смертей. Звісно ні що цього не виправить, але ми зможемо жити далі у вільній, незалежній Україні.
Наразі це все. Сподіваюся, тобі було цікаво читати цей лист. Хочу, щоб ти написала ще один. Маючи декілька таких листів, ти зможеш прослідкувати свій розвиток і згадати те, про що, можливо, забула.
Бажаю успіху,
Марія
Марія ТАРАСОВА, випускниця Школи універсального журналіста