Лінгвоцид: чому мова важлива тут і зараз

07.12.2022

Лінгвоцид: чому мова важлива тут і зараз

Згідно з переписом населення 2001 року близько 14 млн українців назвали рідною російську мову. Найбільшим показник був у на Сході та Півдні країни. Та чому? Часто відповіддю стає фраза “так склалось історично”. То чому так сталось і що за історія пов’язана з російською мовою?

Всі ми чудово пам’ятаємо репресії українських діячів в СРСР. Та перші акти русифікації України та утисків української мови відбулись ще задовго до його створення. Ще за часів московського царства українська церква утискалась РПЦ, а у 1690 нею було накладено анафему на біблійні книги українською. А згодом, у 1720-тих роках, усі документи були перекладені, а книги – “приведено у відповідність до російських”. Це та подальші укази з русифікації істотно повпливали як на мову, так і на її носіїв. Українські книги забороняли та спалювали, а тих, хто був проти, просто вбивали. Так тривало роками. Історію змінювали, переписували, мову робили неважливою, поступово замінюючи її на “язик”. Такі слова, як “козак”, “Україна” чи “Січ” просто не допускали. Цього ніби і не було. Мов Україна завжди була просто “Малою Росією”, як у наказах її називала Катерина ІІ.

Русифікація продовжувалась і у Російській Імперії, і у Радянському союзі. Особливо болючою сторінкою цих дій стало розстріляне відродження. У 20-тих та 30-тих роках 20-ого століття настало відродження української культури і мови, українських людей. Покоління натхненних українців, що отримали ковток свободи в УНР, створювало літературу, музику, фільми та живопис. А згодом… Були знищені. Митців переслідували, піддавали репресіям, ув’язнювали, а 3 листопада 1937 кілька десятків представників української інтелігенції було розстріляно більшовиками. Це був спланований акт вбивства не тільки людей, а й їх творів, їхньої мови і їхньої культури.

Ще одним актом зросійщення стало видання нових норм правопису у 1933 році. Саме тоді городина стала овочами, Маріюполь Маріуполем, а етер ефіром. Тоді ж зникла літера ґ, правило двоїн та багато закінчень, що були унікальними серед інших мов. Було внесено ряд правил, що наближали мову до російської, називаючи це “правильною живою мовою українців” і “боротьбою з буржуазійними нововведеннями”. Та чи були ці причини головними? Звісно, ні. Зміни наближали нас до росії як ніколи близько, що ставало небезпекою для усієї історії та культури України.

Того ж 1933 року наші землі охопив штучний голод. Це – безумовний геноцид народу, мови та культури.

А що сьогодні? Сьогодні винищення України продовжується на окупованих територіях, а інформаційна війна заставляє думати, що російська – природна для нашого регіону мова, що бути російськомовним – свідомий вибір, а не наслідок репресій та геноциду. І це потрібно змінювати. 2019 року було прийнято новий правопис, що повертав багато правил та слів, що були зросійщеними майже 100 років тому. Цей правопис є й справді важливим, як і закони про мову та її збереження. Сьогодні це актуально як ніколи. Бережімо наше, аби ніколи більше не пролилася кров за мову, аби не допустити цього знову, аби пам’ятати, хто ворог. Росія продовжує русифікацію всіма можливими способами, тому мова є актуальною і надзвичайно важливою. Завжди.

Наталя МАЗУРИК, випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”

переглядів: 17

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *