На відміну від молодшого покоління, багато старших людей не розуміють значення комп’ютерних ігор для суспільства. Від них часто можна почути, наприклад: «Що ти все в свої ігри граєш, іди краще книгу почитай!» або: «Ігри- це марна трата часу». Та чи насправді це так?
Ігри та книги. Спершу я б хотів запитати, чим відрізняється читання книги від проходження гри. «Ну, коли читаєш, ти сам уявляєш описи, голоси персонажів, а коли граєш – за тебе це робить комп’ютер» – хтось відповість. І це все, це справді все ? А чому тоді більшість людей, коли хочуть ознайомитись з трилогією «Відьмак», обирають саме гру замість книги ? «Просто люди розлінились». Ні, мій дорогий друже, головна причина цього – гнучкість сюжету, у книзі все вже вирішено автором, а в грі ти можеш зробити, що твоїй душі завгодно. У тому ж Відьмаку ти можеш як і йти по сюжету, так і виконувати тисячі різних квестів! У якій книзі ви б могли разом з друзями жебрачити гроші по середньовічному «Скайпу» або переодягнутись у ворожку і розповідати передбачення, які тільки вам заманеться, можете продати все ваше село у рабство, або створювати пісні, які своєю мелодією будуть знищувати гоблінів. Але це все ваше рішення, тільки від вас залежить сюжет, а іноді і саме завершення гри залежить від вас. До прикладу, в грі «Fallout 2» – 47 різних завершень. А в «Star Ocean: Second Evolution» – аж 100 ! Окей, досить на сьогодні про книги, краще розібрати тезу: «Ігри нічого не вчать».
Всім, хто це каже, я б порекомендував пограти в «Resident Evil 8» або «The last of us 2». І ці ігри просто розіб’ють їхні минулі твердження, бо на фінальній заставці вони будуть плакати і після цього будуть по-іншому дивитись на цей світ, і обов’язково підуть обіймати свою сім’ю. Насправді у більшості випадків будь-яка гра несе якийсь таємний сенс.
Ще б довго можна було розповідати про плюси і мінуси комп’ютерних ігор, та хай кінець розповіді кожен додумає собі сам. Грайте, відпочивайте, мрійте !
Максим МАЙДАНЮК, випускник Школи універсального журналіста