Досить складно розгадати феномен Тараса Шевченка. У кожного народу є ідеальний герой, який бореться за свій народ і, можливо, засинає. Засинає, але не гине, для того, щоб прокинутися в час небезпеки. Такими є і Довбуш, і цариця Тамара.
Для української нації – це Шевченко. Для нас він постає ледь не Творцем. Згадаймо, що майже в кожній селянській хаті поряд з іконами висів портрет Тараса Григоровича.
У час репресій майже кожен ніс із собою портретик Шевченка. Він виступає для нас героєм-оборонцем. Своїм «Кобзарем» Шевченко виконав волю народу і став замісником справжніх кобзарів. Герої його творів постають борцями за народ. Якщо заглибитися в казковий епос, то усвідомиш, що чоловічі персонажі поділяються на три категорії: змієборці, порушники табу і скривджені.
Шевченкові ж герої – це в основному змієборці. Наприклад, Ярема Галайда, що не визнає компромісів, бореться за свою землю власною силою. Такими ж постають і Гонта, і Залізняк, і сам Шевченко. Поет ідеалізує все те, що ідеалізує український народ. У центрі більшості його творів – особистість, яка має в серці Бога, тобто любов і правду. «Си не раби його, ми люди», – фактично ми не є рабами Всевишнього.
Так само, як казкові герої, Шевченко знаходив своє щастя в боротьбі за скривджених. Згадаймо: «Борітеся – поборите. Вам Бог помагає». Саме тому «я так її люблю, свою Україну, убогу, що проклену святого Бога, за неї думку положу». Це ті риси, які є визначальними для ідеалізації Шевченка. Уся поезія Шевченка пронизана народною поетикою, символікою. Через це він і є близьким народові.
Згадаймо, Тарас Григорович постає з перших днів на Майдані в часи Революції Гідності в образі мирного чоловіка, який знає ціну волі. До речі, він почерпнув її від свого діда, який козакував на Запорозькій Січі, можливо, був гайдамаком. Коли почалася активна фаза протистоянь на Майдані, то змінюється й образ Шевченка. Його зображували із каскою на голові, із запалювальною сумішшю… Коли відбувається найтрагічніше, він постає у полум’ї…
Шевченко втілює образ батька народу. Він дійсно є вічно живим, актуальним. На сучасних плакатах інколи бачимо образ Шевченка – нацгвардійця, який мобілізує.
Але пам’ятаймо, що, окрім вільнодумця, Шевченко є багатим на ліричні мотиви, образи, символи, які теж любить народ.
Валерія ЛІХАЧОВА, випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”