Час — те, що для більшості людей є звичним і непомітним; це миті, на які ми рідко звертаємо увагу. Його неможливо зупинити чи накопичити, проте до нього часто ставляться легковажно.
Іноді здається, що попереду ще багато часу, але він минає набагато швидше, ніж ми думаємо. Кожна прожита хвилина назавжди залишається в минулому. Чому ми починаємо цінувати час лише тоді, коли його вже не повернути?Щодня, занурюючись у буденність і рутину, ми не помічаємо, як він минає. Звичні справи — навчання, домашні обов’язки, перегляд телефону — здаються неважливими й такими, що завжди будуть поруч. Саме в цій повсякденній метушні губляться дорогоцінні хвилини нашого життя.
Час потрібно цінувати, поки він у нас є. Не варто відкладати життя на потім, адже кожна мить стає частиною нашого життя.
Кароліна Джус, випускниця Школи універсального журналіста