Людина за своєю природою створена для соціуму. Але є багато таких особистостей, що не люблять собі подібних, або й навіть бояться. Вони часто бувають на самоті. Замислюються на тему, як це жити без оточення людьми. Ці постаті зазвичай проводять час займаючись улюбленою справою, або у різних соцмережах.
Персони, що дуже мало взаємодіють зі своїм оточенням, зазвичай є соціофобами.
Соціофоби бояться людей. Їх особистої думки, погляду, рухів. Цим людям важко пристосуватися до компанії. Важко щось сказати ближньому. Соціальна фобія визначається як сильний страх стати приниженим у соціальних ситуаціях — точніше, коли незручно перед іншими людьми.
Соціофоби зазвичай залишаються більшу частину часу вдома. Частина з них була б рада залишитися в повній самоті. Але оскільки весь контент на просторах інтернету створений людьми, відректися повністю від соціуму неможливо. Також люди просто не створенні для життя поодинці. Кожному потрібно хоч крапля спілкування. В нас є почуття самотності та бажання чужої уваги. Всім важливо відчувати себе потрібними. Соціофоби теж хочуть спілкування, але, на жаль, в них присутній страх цього. Тому їх виручають соцмережі та нові знайомства в них.
Люди не можуть існувати один без одного. Провівши невеличке опитування серед своїх знайомих, я змогла з’ясувати, що банально впоратися з деякими справами люди не здатні без чужої підтримки та допомоги. В такому ключі була сформована відповідь одного з моїх друзів. Також запитала про це свого інтернет-знайомого. Він відповів так:
“Думаю що ні, ти просто збожеволієш від самотності, ти точно знатимеш, що ти нікому не потрібен, всі ті речі, які будуть тепер твоїми, не зроблять тебе щасливішими. Я залишився б один лише на пару місяців”.
Також на це запитання відповіли дві подруги Настя та Поліна, в яких думка була досить схожою.
“Звичайно ні, а хто б так зміг? Завжди у чомусь знадобиться допомога інших. Спілкування, життя, у цьому завжди потрібні інші. Тим більше, самотність ні до чого не приведе, швидше збожеволієш” –відповіла Поліна.
“Мені дуже важливо спілкування з іншими людьми, мені потрібна їх підтримка, почуття, що я не одна”, – слова Анастасії.
Підводячи підсумки, ми з впевненістю можемо сказати, що люди не готові до життя у повній самоті. Ми не можемо обійтися без інших. Майже всі почуття, що ми отримуємо в цьому житті, є завдяки людям, які оточують нас. Ми почуваємося щасливими, коли знаходимо своє місце у соціумі. Людям важливо почувати себе потрібним та ділитися своїми почуттями й думками з кимось.
Марія ТАЛАЛАЙ, випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”