Чи має право наука абстрагуватися від питань моралі?

12.05.2021

Чи має право наука абстрагуватися від питань моралі?

Дев’ятнадцяте століття, яке дістало назву „довге”, стало переломним в історії людства. Цей період дослідники вважають часом розквіту європейської культури, освіти і підйому науки, дипломатії та розвитку нових політичних явищ. Позаминуле століття послужило трампліном для незвичайного ривка технічної цивілізації в майбутньому. Саме чудові наукові осяяння цього періоду дозволили впритул наблизитися до розгадки таємниць світового макро- і мікрокосмосу, атомного ядра, задуматися про можливість польотів на інші планети і створення штучного інтелекту. Але, незважаючи на настільки вагомі досягнення людства в різних галузях науки, саме в дев’ятнадцятому столітті спостерігається занепад моральних цінностей. Тому письменники цієї доби часто у рисах своїх персонажів віддзеркалювали вади тогочасного суспільства. До таких героїв, зокрема, належить Октав де Т. — персонаж роману французького письменника А. де Мюссе „Сповідь сина століття”(1836). Егоїстичний, холодний, безсилий, неспроможний на справжнє почуття Октав де Т. сповідується перед читачем, не приховуючи своїх душевних вад, адже вважає їх хворобою. „Якби я хворів один, — зауважує він, — то не говорив би про це, але оскільки багато інших страждають на ту саму недугу, то для них я й пишу”. Причиною ж „хвороби” сучасників Мюссе вважає саме свій час – дев’ятнадцяте століття: „Хвороба нашого століття має дві причини. Народ, який пройшов через 1793 і 1814 роки(ідеться про якобінський терор під час Великої французької революції та поразку Наполеона), носить в серці дві рани. Усе, що було, уже минуло… Усе, що буде, ще не настало. Отже, не шукайте ні в чому іншому розгадку наших страждань”.

Наука – одна із форм сприйняття дійсності, для якої є характерними об’єктивність, сувора доказовість і системність. Вона є найважливішим чинником соціально-культурного і технічного прогресу, без здобутків науки ми не могли б зараз уявити наше сучасне життя повноцінним. Як спосіб усвідомлення і встановлення істини наука своєю об’єктивністю протистоїть іншим системам світогляду та світосприйняття, які у своїх трактуваннях дійсності спираються більшою мірою на набір культурних, духовних та моральних цінностей, що обумовлюють поведінку конкретної людини. До таких систем належить, зокрема, релігія.

Як на мене, наука не повинна дистанціюватися від питань моралі, адже технологічно високорозвинений світ, де панують безчесні і несправедливі порядки, здатний сам себе знищити. Яскравим прикладом цього можуть слугувати твори у жанрі кіберпанку, у яких відображено занепад людської культури на тлі технологічного прогресу в комп’ютерну епоху. У них описується антиутопічний світ майбутнього, в якому високий науковий розвиток поєднується з надмірним, необмеженим державним контролем за суспільством, або навпаки занепадом, корупцією, руйнуванням державних інститутів.

Владислав ХОРОШКОВСЬКИЙ, випускник Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”

переглядів: 87

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *