У наш час з‘явилося досить багато тваринок, які просто ходять по вулиці. Іноді люди їх годують, але вони і самі собі знаходять їжу. Безпритульних тварин шкода, і я не розумію людей, які просто викидають їх на вулицю як якесь непотрібне сміття.
Звірі, які проживають на наших вулицях, це здебільшого тварини, яких люди взяли собі на виховання, а потім вигнали на вулицю. Так робити не можна, бо якщо вирішив брати на себе таку відповідальність, то треба розуміти, що той самий собачка вимагає багато часу – це не просто іграшка, якою можна погратися і викинути її на вулицю. Це повноцінне життя, за яким треба доглядати як за дитиною. Зрештою, якщо немає можливості доглядати за тваринкою, можна віддати її у притулок, спеціально призначений для тварин, де до неї будуть добре ставитись та стежити за нею.
Прикладом може слугувати одна з моїх ситуацій із життя. Моя сусідка з сьомого поверху Катя взяла з притулку собачку і назвала її Моніка. Перших пів року все було добре, вона приділяла їй достатньо уваги, годувала, гуляла з нею та дресирувала її. Але потім їй набридло возитися з нею. Просто віднеслась до неї як до іграшки. Катя перестала з нею гуляти на вулиці й вчасно годувати. І через деякий час, я помітила що Моніка просто ходить по вулиці сама по собі. Перших пару днів я вирішила що може вона сама на деякий час виходить погуляти на вулицю, і її потім запускають додому, але я цілий тиждень спостерігала за нею, і вона весь час просто була на вулиці. Спитала Катю, що трапилося, а вона мені відповіла: ”Я втомилась за нею доглядати, тому відправила Моніку жити на вулицю„. Я була в шоці, мені стало шкода собачку. Я вирішила подзвонити в притулок і запитати, чи можуть вони її прийняти. На щастя, вони погодились, і я відвезла Моню до притулку. Отже, якщо ви не впевнені в тому, що зможете приділяти достатньо уваги тваринці, то краще її взагалі не заводити.
Але, все ж таки наше життя є непередбачуваним, статися може абсолютно все. Ось і в моїй рідній Україні 24 лютого 2022 року сталося повномасштабне вторгнення ворога на наші землі. Досить багато людей, коли тікали зі своїх домівок, залишали тварин на вулицях. Я не маю права їх судити, люди просто рятували своє життя, не думаючи про чотирилапих друзів. Хтось не мав можливості їх забрати з собою, тому відпустив на вулицю, а хтось просто не хотів. Я навіть не можу уявити, як у цей момент почували себе покинуті котики, собачки, гризуни та інші вихованці.
Я вдома маю двох чудових шин шил. Коли зранку 24 лютого ми виїжджали з дому, я забрала їх з собою, бо як можна лишити таке маленьке безпомічне життя без догляду. А моя подруга Аня, яка проживає в сусідньому будинку, лишила свою кішку Маркізу на вулиці, бо не мала можливості забрати її з собою. Але на щастя, сусіди Ані, які залишилися в місті, забрали Маркізу до себе, і тепер вона проживає з ними. Судити я її не можу, бо вони з сім‘єю рятували своє життя. Тобто, звичайно, не завжди тварини просто так можуть опинитися на вулиці.
Звісно, є агресивні безпритульні чотирилапі, і в певний час їх просто стали травити чи розстрілювати. Читаючи новини, я просто жахалась тому, що відбувалося. Я не розуміла, чому не можна їх зловити, відправити на лікування, якщо тваринка не хвора на сказ, і потім відправити їх до притулку. Ми повинні допомагати нашим маленьким друзям. Якщо немає можливості допомагати матеріально, то можна просто приходити до притулку, і гуляти з тваринками. Я проживаю в місті Суми, у нас є ”Сумське товариство захисту тварин”, де за будь-яку допомогу будуть дуже вдячні, неважливо яка саме допомога, важливо те, що була приділена увага хвостатим.
Я вважаю, що ми, самостійні, повністю пристосовані до життя люди, маємо допомагати тваринам, як можемо, а не кидати їх напризволяще.
Карина ШУЛЯК, випускниця Школи універсального журналіста