Той, що ніс людям світло надії

28.01.2021

Той, що ніс людям світло надії

Вивчаючи історію славетних людей нашого краю, все більше розривається серце від їхньої тяжкої долі та несправедливості. Наша Батьківщина зазнала чимало утисків та гноблень, але попри це все змогла вистояти, не завдяки чомусь, а всупереч всьому. Скільки українських діячів було заарештовано, вивезено сім‘ями до Сибіру, часто безжалісно закатовано і розстріляно.

Одним із незрадливих патріотів своєї землі, є Володимир Романюк – Святійший Патріарх Київський і всієї Руси України. Народився богослов у селі Хімчин, що на Івано-Франківщині. Уже з юних літ учасник ОУН, за що був вперше заарештований. «Енкаведисти охарактеризували мене як націоналіста-церковника, і цього було достатньо, щоб мені дали десять років, а моїх родичів заслали до Сибіру, де від непосильної праці та голоду помер мій батько, а малолітнього брата вбили комуністичні карателі тільки за те, що він втік з дому, коли вивозили рідних», – згадуватиме патріарх Володимир. Повернувшись із заслань, вирішив присвятити своє життя богослужінню. Охрестив відомого українського діяча В‘ячеслава Чорновола. За своє життя Володимир Романюк був неодноразово засуджений за те, що боровся за справедливість та мужньо відстоював свою Державу. Помер патріарх за загадкових обставин. Святійшого вирішили поховати на території Софіївського собору, але влада була категорично проти. Цей день відомий як «чорний» або «кривавий вівторок». Жорстокі дії працівників спеціального підрозділу міліції «Беркут» та бійців внутрішніх військ МВС України не дозволили внести прах у собор. Кривава бійня, що сталася на похороні патріарха змусила заговорити про це весь світ. Наступник Романюка Філарет сказав тоді мало для кого зрозумілі слова: «Владика Володимир своєю смертю зробив більше, ніж власним життям».

На честь першого патріарха-гуцула, в його рідному селі Хімчин розташований музей-садиба. Прикарпаття свято шанує пам‘ять українського православного діяча. Його єдиний син Тарас Романюк написав книгу «Патріарх Володимир або спогади про батька». У якій докладно описано життя святійшого.

Він прагнув до останнього об‘єднати всіх українців, донести світло надії та почуття патріотизму. Ми повинні наслідувати таких людей та свято шанувати їхню пам‘ять, бо за долю України вони віддали найдорожче – власне життя.

Каміла ОСТАФІЙЧУК, випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”

переглядів: 172

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *