Легендарна яхта: із Миколаєва – навколо світу за 325 днів

24.03.2020

Легендарна яхта: із Миколаєва – навколо світу за 325 днів

Моєму рідному  місту Миколаєву  в 2019 році виповнилося 230 років. Його історія складається з багатьох героїчних та дуже цікавих подій. Про одну з них я хотіла б розповісти не лише гостям нашого міста, а й усім, кому цікава історія Миколаєва.

Почну свою розповідь з того, що нашому місту належить першість у відправці навколо земної кулі яхти з Радянського Союзу. Яхта «Ікар» була спроектована під керівництвом викладача Миколаївського кораблебудівного інституту Бориса Степановича Немирова і побудована на суднобудівних заводах Херсона та Миколаєва. Це безприкладне плавання, яке відбулося в 1987-1988 рр., стало справжнім подвигом його екіпажу та було присвячене 200-й річниці заснування Миколаєва. А напередодні святкування 230-ї річниці заснування міста наш гурток «Школа журналістики» зустрівся з членами легендарного екіпажу: старшим помічником капітана Анатолієм Кузнєцовим, вахтовими помічниками Олександром Кузнєцовим і Станіславом Черкесом. Вони розповіли гуртківцям про складний маршрут, який яхта подолала за 325 діб, про надзвичайні події подорожі,  про сучасний стан яхти, про своє життя, що змінилося під впливом подорожі.

Зустріч юнкорів з “ікарівцями”

Усе починається з мрії. Мрія про кругосвітню подорож з’явилася в майбутнього капітана яхти «Ікар» Бориса Немирова в 1971 році. А, завершивши атлантичний похід на яхті «Арктика» в 1978 році, він із групою ентузіастів створює проект нової яхти, яка була здатна пройти всі океани.

Борис Степанович Немиров народився в 1934 році в місті Болотний Новосибірської області та мріяв побачити море, про яке тільки читав у книгах. Уперше Немиров побачив море в Одесі, де спробував вступити до морехідного училища. Та не судилося. Дізнавшись, що в Миколаєві є кораблебудівний інститут, вирішив спочатку навчитися будувати кораблі, а вже потім на них плавати. Успішно закінчивши інститут, молодий інженер спершу працював помічником майстра на суднобудівному заводі, а через деякий час – викладачем МКІ та начальником студентського конструкторського бюро.

Робота над будівництвом яхти «Ікар» розпочалася в 1979 році на Миколаївському суднобудівному заводі «Океан», закінчилася в липні 1984 року. Протягом цих років підбиралася команда, капітан відточував своє уміння. З Георгієм Георгієвим, болгарським яхтсменом, що здійснив плавання навкруги земної кулі наодинці, Борис Степанович був знайомий особисто.

Що ж таке яхта «Ікар»? Це сталеве двощоглове вітрильне судно, призначене для навчальних, спортивних і туристичних плавань, виконання науково-дослідних робіт. Довжина яхти – 16 метрів, площа вітрил – 150 квадратних метрів. Яхта обладнана супутниковою системою навігації. Зв’язок із «Ікаром» повинен здійснюватися через зустрічні суди.

4 липня 1984 року «Ікар» було спущено на воду. Місяці випробувань, а 19 грудня… «Ікар» вибухнув. На той час на яхті був лише Немиров, який отримав контузію, але не відмовився від мети. Яхту реконструювали на Херсонському суднобудівному заводі, потім – у Миколаєві на заводі ім. 61 Комунара. У щоденнику Борис Немиров написав: «О життя! Воно прекрасне й дивовижне! Літаю верх та вниз…Високо забрався. Зазіхнув на багато. Боляче падати…».

Нарешті, 9 вересня 1987 року яхта відійшла від причалу Миколаївського яхт-клубу і вирушила в кругосвітнє плавання, перше кругосвітнє плавання яхти з Радянського Союзу. На борту було 9 осіб. До складу екіпажу входили: капітан Борис Степанович Немиров, старший помічник Анатолій Кузнєцов, вахтові помічники Олександр Кузнєцов, Андрій Марков, Станіслав Черкес, боцман Володимир Терняк, штурман Борис Яковлєв, матрос Олександр Плякін і доктор Сергій Прусов.

Пройшовши по маршруту Миколаїв – Середземне море – Гібралтар – Канарські острови – мис Доброї Надії – Австралія – мис Горн – Середземне море – Миколаїв, обігнувши земну кулю за 325 діб і подолавши в цілому 31 тисячу морських миль, яхта «Ікар», овіяна славою, повернулася додому 31 липня 1988 року. Таке видатне досягнення навіки вписало «Ікар» в історію вітрильного мореплавства. 7 членів екіпажу отримали звання майстрів вітрильного спорту, а капітану, старшому помічнику Анатолію Кузнєцову і боцману Володимиру Терняку було присвоєно звання заслужених майстрів спорту СРСР.

– Це був найскладніший кругосвітній маршрут. Звичайно, можна було обійти Землю найбільш комфортнішим за погодними умовами маршрутом, але наш капітан, метою всього життя якого була кругосвітня подорож, обрав для «Ікара» саме перехід через холодні води, – згадують члени екіпажу. – Ніхто з нас не знав, чи повернемося живими.

Але за час подорожі не сталося жодної технічної поломки, ніхто з членів екіпажу не захворів та не пав духом, також не зустріли жодного айсбергу.

– Залишатися здоровими допомогло те, що ми постійно приймали соляні ванни, тобто часто були повністю мокрі, – розповідає Станіслав Черкес. – До речі, на першій зупинці доктор Сергій Прусов та штурман Борис Яковлєв зійшли з маршруту.

– У Тихому океані екіпажу весь час приходилося боротися з негодою, адже пориви сильного вітру досягали 9-10 балів. Було дуже холодно, йшов сніг, налітав град упереміш із дощем, рідко показувалося сонце, і яхту часто захльостувало водою. На ділянці від Хобарта до мису Горн в «Ікара» була досить велика швидкість – приблизно 180-200 миль на добу. А ще небезпеку можна було очікувати від китів. Несподівано біля яхти побачили кита, навіть одразу не зрозуміли, що це велика небезпека. Він був розміром із великий автобус, – говорить Анатолій Кузнєцов.

Назустріч «Ікару», що повертався з кругосвітньої подорожі, вийшло кілька яхт і катерів. Вони супроводжували легендарний екіпаж до самого Миколаєва, у якому  героїчних земляків зустрічали більше ніж 10 000 людей. У рідному місті на судах, які стояли біля причалів, у повітря злітали ракети, чулися гудки вітання. Так закінчився великий похід яхти «Ікар».

До речі, довгий час яхта «Ікар», якій потрібна була реконструкція та ремонт, стояла як нагадування про славетну історію миколаївського вітрильного спорту. Але 22 вересня 2018 року, яхта, яка 30 років тому зробила подорож навколо світу, вийшла на старт традиційної вітрильної регати «Кубок імені адмірала Макарова», яка відкрилася в Миколаївському яхт-клубі.

Сучасний вигляд яхти “Ікар”

Чому яхту назвали «Ікар»? Адже, як відомо, герой античного міфу, що злетів до неба на крилах, упав у море та загинув. Це питання задавали Борису Степановичу Немирову і до, і після плавання. Капітан завжди відповідав на нього так:

– Міфічному герою Ікару вдалося першим піднятися над землею, а в нас теж була мрія – стати першими серед радянських яхтсменів у кругосвітній подорожі та біля мису Горн.

Борису Немирову в Миколаївському яхт-клубі встановлено пам’ятну дошку, біля якої я обов’язково продекламую туристам улюблені строки Бориса Немирова з вірша Роберта Рождественського:

… Икар – это трепетный зов высоты,

Не имя, а свойство души и мечты.

Пишаємося нашими земляками!

Варвара БАРАШИКОВА,

переможниця Всеукраїнського конкурсу учнівських творчих робіт “Я – журналіст!”,

вихованка «Зразкового художнього колективу» гуртка «Школа журналістики» обласного Будинку художньої творчості Миколаївської обласної ради,

учениця 9 класу Мішково-Погорівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Миколаївської області,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”

, , , переглядів: 252

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *