Воротар сарненського ФК «Маяк» Тарас Лехкобит: «Не зміг піти від своїх»

25.07.2011

Футбол у Сарнах люблять майже всі, і навіть дівчата! Чимало є бажаючих поганяти м’яча у дворі, на спортмайданчиках. Але є й ті, хто цьому виду спорту присвячує найбільшу частину часу. Одним із таких молодих та енергійних, спортивних та веселих є сарненчанин Тарас Лехкобит.
Навчаючись у школі № 2, Тарас із 11 років почав займатися футболом. «В дитинстві у мене було багато захоплень, але я обрав футбол – і досі залишаюся вірним лише йому!», – каже хлопець. Спочатку – двір, потім – дитяча команда, а зараз Тарас грає воротарем за юнацьку команду сарненського футбольного клубу “Маяк”.

А почав займатись сам, без будь-якої допомоги, не за компанію, як часто ведеться, і без батьківської настанови.
«Мені ця гра дуже подобалась… Та й зараз я не уявляю свого життя без футболу, тренувань, нашої команди…» – каже Тарас Лехкобит. Нині він навчається у Сарненському ВПУ-22 на будівельника, але заняття спортом також вважає дуже серйозним для себе і свого життя. Адже це – не лише вдале проводження часу, а й користь для здоров’я, живе спілкування з однодумцями і багато позитивних емоцій!

Тарас каже, що ще ніколи не пошкодував про свій вибір.
«Так, інколи було складно поєднувати навчання і змагання (посміхається — авт.), але зараз ми граємо лише по неділях, – розповідає футболіст. – Тому я з задоволенням ходжу на тренування, які відбуваються тричі на тиждень, і це абсолютно не засмучує мене і не заважає здобувати свій фах».
Окрім тренувань, Тарас займається і сам особисто у вільний час.

Дуже цінує він теплу і дружню атмосферу в команді, бо без цього ж не було стількох численних перемог і великих досягнень!
«Команда ставала переможцем Рівненської області, ми переможці всеукраїнських змагань “Колос”, а також були переможцями Європейських дружніх змагань», – з гордістю розповідає співрозмовник. І, звичайно, всіх великих досягнень не існувало б, якби не чудовий тренер юнацької команди, який завжди підтримує бойових дух і виховує у хлопців справжніх спортсменів — Анатолій Володимирович Леснік.

Радіє Тарас дружбі між гравцями. З задоволенням відзначає Максима Тетерюкова, Олександра Мосійчука, Олександра Симончука, Максима Токарева, Валентина Криницького, Михайла Олішевко, Олександра Лобача.

«Я дуже часто бачусь з хлопцями з команди, але, на жаль, ми рідко проводимо час разом»,- шкодує Тарас, а, зазвичай, він спілкується з друзями, гуляє з коханою дівчиною, ходить на дискотеки, загалом – «Я звичайнісінька людина! Я такий як і всі!»

Мріє хлопець і про великий футбол, у кумирах має відомого німецького футбольного воротаря Олівера Кана та французького воротаря Фаб’єна Бартеза. Вболіває Тарас, звичайно, за рідні українські футбольні команди, але ще захоплюється майстерною грою іспанської команди «Реал Мадрид». Дивлячись на них, парубок намагається брати приклад і так само відточувати майстерність гарної гри, тому й суперників не боїться.

«Так, багато команд також сильні, але ми не здаємось, всі ми особливі по-своєму, але боремось за перемогу, – розмірковує. – Для мене однією з найкращих і конкуруючих команд є ФК «Штурм» з Костополя».

Не приховав того, що були шанси перейти з команди в інший клуб, та «…не пустило щось мене. Тримають мене друзі, рідні ми… Не зміг піти від своїх», – ось він, справжній командний дух! Залишається лише побажати Тарасові та всій команді нових перемог та звершень, бо вони того дійсно варті.
Світлана КУРОПІЙ

переглядів: 1 229

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *