України гіднії сини

17.12.2018

Моя душа хворіє на анемію туманами строкатих думок, які клубочаться вертепом встромлених у майбутнє візій. І ніякою греблею їх уже не втримати. Оголені й пульсуючі, вони простягають руки в надії, що хтось їх помітить. Намагаюсь зодягнути їх в сукні слів. А вони розтікаються по всіх сторонах світу… Роблю спробу збирати їх, як лісові ягоди, не знаючи, чи вони їстівні, а чи отруйні…

Школа універсального журналіста запрошує на навчання учнів 9-11 класів з усієї України

Ні, у жодному разі не піддаватися небезпечному вихрові суму, що підступно заколисує мою свідомість. Наопашки вдягаю свою душу в легеньку але надміцну свитку прозрінь… І швидше тікати з лісу марень, адже це небезпечна звичка!

Хіба ж то личить моїй козацькій душі невпевненість і байдужість?! Чи то цим слід її виповнювати?

Згадаймо життєписи славних українців, людей непересічного таланту, високої шляхетності й надзвичайної звитяги, котрі жили справжнім подвижництвом. Хіба ж бо вони дозволяли зневірі, відчуттю приреченості полонити їхні думки? Ні, ці люди творили воістину доблесну українську сагу про кристалізацію нашої душі й національного духу, надлицарську честь і відвагу, монументальну напругу і звитягу воїнів.

Лиховісно вили невідворотні грози Першої світової війни. Рвали криваві тумани страху, зрадливо жбурляли одвічну безнадію й потаємний смуток українського народу.

Розіп’яті серця, наче ведені на страту, творять свою останню скорботну молитву… І от уже вічність обертається в мить

Мить, коли в багатьох українців з’явилася зневіра, відчуття неминучої загибелі нашої нації.

Мить, коли переможним громом на нашому історичному небосхилі продзвеніла на всі віки доблесна відвага Українських січових стрільців.

Мить, коли їхні сміливі й прозорі серця, сповнені надлицарської честі, осяяли зажурені душі земляків світлом незламної надії та святої віри в перемогу.

І ось уже мить стає вічністю

Воістину в тисячоліттях бринітиме переможними акордами у пам’яті нащадків їхня звитяга, оповита серпанком дзвінкої слави героїв України.

Довічно колоситиметься в наших серцях невичерпна вдячність до натхненних патріотів, справжніх подвижників, велетів національного духу.

Хай же миті їхньої непогасної слави спинять час, вбираючи в себе вічність… І не дадуть нам заскорузнути в безнадії, не дозволять ховати в пазуху лякливі серця й зроблять нас справжніми українцями!

Українцями, які не приховуватимуть правдиву історію свого народу й не оббріхуватимуть справжніх героїв, а пізнаватимуть і популяризуватимуть їхню священну славу.

Вадим МЕЛЬНИЧУК,

випускник Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Івано-Франківськ

, , переглядів: 499

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *