Рівненський журналіст “Дядько Пол” одружився на… роботі!

20.05.2011

Дядько Пол (він же Олександр Поліщук, донедавна — заступник редактора газети “Літопис заходу”) ще на другому курсі навчання в університеті “одружився”, як він сам говорить, з роботою журналіста, а пізніше у нього з’явився (знову цитую Дядька Пола) “гарем робіт”. Усе саме завдяки наполегливості та життєвому кредо: “Через усі перешкоди — вперед”.
— Чому саме Дядько Пол?
— Чому саме “Дядько Пол”, я навіть не пам’ятаю. Можливо, це ще зі школи почалося, бо в шкільні роки я був репером MC Paul. Ну, а Пол – це частинка мого прізвища. Коли закінчив школу, почав грати на гітарі, і це МС десь пропало, залишилося тільки “Пол”. Але, в принципі, тоді Полом мене мало хто називав. Полом почали називати, коли я став активним юзером інтернету на українському молодіжному порталі Bazika.net, потім відкрив свій офіційний блог “Дядько Пол”. З часом проста назва чи кличка Пол перетворилася на бренд місцевого значення. Я на цьому не акцентую особливої уваги. Колись я запитав в однієї дівчини, чому саме Дядько Пол. Вона відповіла, що я у неї асоціююсь із таким собі українським дядечком.

— Як ти почав працювати в нових медіа?
— Спочатку я був користувачем порталу bazika.net, на якому сиділа вся рівненська молодь. На цьому порталі із звичайного юзера я став адміном, модератором. Вникаючи в інтернет-життя, я почав вивчати таку штуку, як нові медіа, тобто створив собі один блог, потім інший. Маю досвід співпраці з кредитною спілкою, політичною партією, просвітницьким проектом, концертним холом…

— Нічого собі… Тоді як ти знаходиш час на відпочинок?
— Дуже часто я поєдную роботу з відпочинком. Я не просто відпочиваю, а ще й збираю інформацію, роблю якийсь матеріал і виставляю на блог. Повалятися на дивані у вихідні — для мене надзвичайна розкіш.

— Як ти пов’язуєш своє особисте життя з такою активною працею?
— Дуже важко час від часу поєднувати. Часто з’являються люди, яким ти хочеш приділити більше уваги, але її для інших, виявляється, мало. Тому вони залишаються незадоволеними. Як кажуть, “я одружений на роботі”.

— Ти ведеш здоровий спосіб життя?
— У різні періоди життя я намагаюся робити це. З 11 років займаюся футболом. Чесно кажучи, я “за”. Не засуджую людей, які вживають алкоголь. Але я категорично проти, коли нездоровий спосіб життя ведуть неповнолітні. Я не став би марнувати юність на це, аби жити в ній дорослим життям. Адже воно нікуди не дінеться. Це називається “втрачений інстинкт”.

— Чим би ти хотів займатися ще, окрім вище зазначеного переліку твоїх робіт?
— Я хотів би займатися туризмом. Поїхати на узбережжя Маямі, зустріти схід сонця, коли легенький вітерець бавився б моїм волоссям і лоскотав щоки.

— Чи хотів би ти знайти на узбережжі Маямі своє кохання?
— Якби я відчув, що під моїми ногами ворушиться пісок і тим паче побачив би, я замружив би очі, потім, відкривши їх, запримітив мешканку Маямі, яка промовляла б: “I love you, Paul!”, то відразу одружився б з нею під час заходу сонця.☺

— Який у тебе рецепт успіху?
— Усе треба робити максимально просто і поважати простоту у всьому.

Аліна МАРТИНЧИК

переглядів: 1 516

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *