«Підводні камені» вступної кампанії

30.06.2016

Мабуть, це тема, яка зараз найбільше хвилює абітурієнтів. Про її актуальність, думаю, не варто й сперечатись.
Зовнішнє незалежне оцінювання нібито є квитком у доросле життя, де ми з безтурботних учнів перетворюємось у зрілих студентів. І якість цього життя залежить від балів, набраних нами на цьому екзамені. Фактично, результат ЗНО – це листок, який вирішує подальших п’ять років…

ЗНО – путівка у майбутнє чи камінь спотикання?
Усі ми з дитинства роздумуємо, ким хочемо стати у майбутньому. Під кінець одинадцятого класу у нас повинні були б сформуватися точні ідеали професії, де б ми себе хотіли бачити. Але шлях до неї може бути складним та буремним.

Чи справді так добре, коли усе вирішують бали зовнішнього незалежного оцінювання? На перший погляд, так, адже усе відбувається централізовано та зводить до мінімуму корупційний фактор при вступі до вишів. Але слід зазначити й те, що не може один тест бути показником рівня знань з предмету. Комусь поталанило чи просто спрацювала інтуїція. І ось він вже має 90 балів! А хтось, хто старанно вчив предмет увесь рік, розхвилювався та не зміг зібратися з думками. В результаті він набирає близько 140 балів, що фактично перекриває дорогу на бюджетне місце до університету. Чи варто говорити про об’єктивність такого незалежного оцінювання?

Зважаючи на це, можна лише уявити, як важко зараз абітурієнтам під час вступної компанії у вищі навчальні заклади. Але є й інші ускладнюючі фактори. Наприклад, відсутність власної думки щодо подальшого фаху. У такому випадку її можуть нав’язати батьки, родичі, представники ВНЗ та навіть мас-медіа, котрі формують імідж різних спеціальностей.

Дуже шкода тих, хто визначатиме свою майбутню професію за балами зовнішнього незалежного оцінювання. Мабуть, це чи найбільш хибне рішення у цій ситуації. Уявімо лише, що ви, до прикладу хотіли вступити на факультет журналістики, але балів не вистачає і ви йдете на вчителя української мови. Але ж при цьому ви насправді ніколи не мріяли здобути професію педагога! Ця помилка все життя буде мучити не лише студента, а й тих учнів, котрих він навчатиме після отримання диплома. Ймовірно, вони несправедливо отримуватимуть оцінки, терпітимуть його знервованість. Бо навряд людина, яка сама незадоволена життям, зможе зробити щасливими інших. А причина полягатиме у тому, що колись, стоявши на порозі дорослого життя, абітурієнт зробив неправильний вибір.

Вірність мрії як запорука успіху
Хоча я сама є абітурієнткою, але для себе визначила пріоритети у цьому питанні і хочу дати вам малесеньку пораду: робіть компроміси не у меті, а в шляхах її досягнення. Тобто, якщо маєте велике бажання бути журналістом, але не набрали достатньої кількості балів на ЗНО, не руйнуйте свою цю мрію. Шукайте шляхи, котрі, все ж, дозволять її досягнути. Мова йде і про платну форму навчання, і про заочне навчання з паралельним підробітком. А ще можна більшу увагу приділити підготовці матеріалів на творчий конкурс, поки ще є час. І це стосується будь-якої спеціальності.

В Україні видано книгу, яка допоможе вступити на журналістику

Як би важко не було визнавати, але зараз найважливіший етап у житті майбутніх студентів, адже саме тепер вони стоять перед вибором, чи напружитися і, все ж, досягнути бажаної цілі чи просто закинути її у «дальню шухляду» до колекції зруйнованих сподівань.

До теми:

Розвантажте шкільну програму: крик душі випускника-2016

Як я обрала собі професію

Роздуми одинадцятикласника: чи легко бути відмінником?

Джерело фото: http://knau.kharkov.ua/vstupnik.html

Анна ГРОХОВЧУК, випускниця Школи універсального журналіста

переглядів: 903

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *