Кожна хвилина, секунда, кожна людина, її вчинок є історією. Вона не має меж,вона є унікальною. Не існує історії без її творців,без їхніх діянь. А вони часто бувають помилковими.
Кажуть, що без минулого немає майбутнього. Це дійсно життєва аксіома,адже щоразу можемо в цьому переконатися.
Готова посперечатися, що принаймні хтось чув фразу : « Навчайся на чужих помилках». Але чи зможе людина засвоїти життєві уроки так, як треба, якщо сама « не наступить на граблі»? Таких перешкод слід було б уникати й на історичному шляху. Тут зможе врятувати тільки знання власної історії, що є актуальним і сьогодні.
На власному досвіді можу сказати, що вивчати минуле – це дійсно важка праця. І тут головним аспектом є не безпам’ятне зубріння дат і подій, а справжнє усвідомлення того, що сталося, здатність проводити паралель із сучасністю.
Особливо це важливо для молодого покоління. Хто ще, окрім нас, працюватиме на благо рідної країни та сприятиме її розквіту?
Історія – важливий елемент навіть у повсякденні. Чи буду я сьогодні робити так, як вчинила вчора? Звісно, що рішення залежатиме від того, що сталося раніше, тобто від певної історії.
Тому так важливо не просто знати теорію, а вміти застосовувати її на практиці. Особливо для нас, творців майбутнього — майбутнього власного і майбутнього держави.
Анна ШВЕЦЬ,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,
Хмельницький