Мовний портрет України

08.02.2019

Мовний портрет України

Моя Україно, для всіх ти страдницька, безборонна, зранена… Для мене ти зваблива, щира та свята!

Ти глибоко лірична, як задушевна народна пісня, образна, як наша рідна мова, реальна, як сама молитва… І все це від своєрідної ментальності духу твого народу. Свободолюбного, мудрого та стовеликого українського народу, відродження духовності якого не можна уявити без уважного вивчення особливостей мови, а отже, і мовленнєвого етикету, що сформувався історично й передається від покоління до покоління як взірець витонченої національної культури міжлюдських взаємин.

Український мовленнєвий етикет нерозривно пов’язаний з національним характером, ментальністю, самобутнім способом мислення на світосприйняттям. Простежується певна паралель між вдачею народу та його мовленнєвою поведінкою.

В основі українського мовленнєвого етикету здавна лежать такі загальнолюдські цінності, як: доброзичливість, толерантність, шанобливість, шляхетність. У спілкуванні українці завжди засвідчували щирість і привітність, у ділових стосунках – тактовність і чесність, у ставленні до представників різних національностей – повагу і шанобливість, у взаєминах з близькими людьми – сердечність і сентиментальність.

Сьогодні питання удосконалення мовної культури, як основи духовності кожної людини, є дуже актуальним.

Явища стандартизації та вульгаризації мовних засобів призвели до спрощення мовленнєвого етикету. На жаль, це свідчить про знецінення нами таких чеснот, як повага до старших, батьків, жінок, до нівелювання понять «честь» та «гідність».

Гадаю, нам слід глибше осягнути все найсокровенніше з мовленнєвого етикету українців, який виплекав геній народу впродовж віків.

Система мовленнєвого етикету є вираженням поетичності та високої емоційності мовців. Також вона містить такі суттєві риси нашого менталітету, як релігійність та побожність. Це суттєва риса нашого національного характеру, якому властиві схильність до самозаглиблення, висока емоційність, почуття незалежності та власної гідності.

Зокрема, у наших традиційних формах спілкування простежується міцне розуміння Божої всеприсутності, внутрішня розмова з Богом, думки про Божу волю над собою, віра у незнищенність християнського вчення.

Багато етикетних виразів гуртується навколо слів Ісус Христос, Бог. Особливого поширення набула формула привітання «Слава Ісусу Христу!», у відповідь на яку звучить формула «Навіки слава Богу Святому. В усному мовленні ці вислови поширені у стягнутій формі – «Славайсу!»,»Навіки», «Навіки сла’!».

Найвиразніше засвідчує яскраві регіональні особливості мовленнєвого етикету етнічних груп нашого краю система звертань, яка репрезентує такі цінності, як толерантність, шанобливе ставлення однієї людини до іншої (знайомої чи незнайомої).

Зокрема, родинні звертання з давніх часів виявляли велику повагу до старших. Як визначальну рису ввічливості у звертаннях використовували пошанну множину. Традиційно діти називали своїх батьків на «ви». На жаль, сьогодні «тикання» дітей на своїх дідусів і бабусь, батьків стало звичним у спілкуванні, що призводить до щезання українського родинного етикету, сформованого віками.

А у звертаннях батьків до дітей відображені різноманітні вияви почуття любові, опіки, застереження. Батьки традиційно називають дітей здрібніло-пестливими формами власних імен або усно-розмовними звертаннями фольклорного характеру, типу «голубочко», «лебідочко», «ластівочко моя», «перепеличко моя», «моя пташечко», «соколе мій», «голубе мій», «моя малиночко», «моя бідашечко», «зоре моя ясна», «світе мій рожевий», «місяцю мій», «скарбе найдорожчий» та ін. Ці форми звертань відзначаються надзвичайним багатством синонімічних одиниць та емоційно-експресивних відтінків, які підсилюють глибину і чистосердечність почуттів.

На мою думку, сучасне суспільство, зорієнтоване на формування духовної особистості, повинне більше уваги надавати системі мовленнєвого етикету, в якій відбито мовну картину людських взаємостосунків.

Пам’ятаймо, що український народ витворив самобутню систему етикетних висловів з урахуванням вікових норм і традицій, позбавлених формальності, невихованості та хамства.

Хочу вірити, що мовленнєвий етикет українців органічно вплететься в європейську культуру спілкування, буде спрямований на духовне оздоровлення нації та становитиме основу інтелігентного мовлення всіх українців. Обов’язком кожного з нас є утвердження своєю мовною практикою шляхетності та високості морального духу, відкидаючи примітивізм та грубість. Таким чином, ми долучимось до створення мовного портрету нашої України. Портрету духовного, інтелектуального…

Я твердо переконаний, що через кілька років Україна буде одним із найколоритніших європейських осередків духовної культури, мовленнєвий етикет передаватиметься від покоління до покоління як еталон ввічливої мовленнєвої поведінки, виразник людської гідності, честі й аристократизму духу!

У такій Україні я й мрію жити. В Україні з високим рівнем національної духовності, морально-етичних і народно-релігійних думок та слів.

Вадим МЕЛЬНИЧУК,

випускник Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Івано-Франківськ

переглядів: 35

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *