Мистецтво заради мистецтва

13.08.2018

Частину світової спільноти «до живця проймає» картина «Чорний квадрат» Казимира Малевича. Деяким зовсім незрозуміло, чому звичайне полотно, пофарбоване в чорний колір, здобуло гучне визнання й не менш промовисту ціну. От залишив Малевич загадку, нічого не скажеш!

Через таке нерозуміння змісту картини з’являються версії, що художник не встиг закінчити роботу в потрібний термін і замалював її чорною фарбою. Поціновувачі мистецтва масово починають шукати приховані смисли на полотні, дедалі більше постають гіпотези про те, що «Чорний квадрат» приховує в собі щось набагато значніше, ніж бачать наші очі. Хочеться закричати в обличчя таким людям: припиніть нарешті шукати того, чого, можливо, і немає!

Трохи повідчиняємо двері, що припали пилом часу. Звернемося до історії написання картини. Початок ХХ століття… Малевич засновує супрематизм, у якому, до речі, і написаний «Чорний квадрат». Основні ознаки стилю: безпредметність, абстрактний геометризм, асиметрія. Тож усе нормально. Зображення на полотні є виявом стилю, у якому воно написане. Тому те, що це звичайний чорний квадрат, не має нас тривожити. У супрематизмі так і повинно бути. Інша справа – комусь цей напрям подобається, а комусь – ні.

В одному зі своїх маніфестів Казимир Малевич говорить: «Коли зникне звичка бачити в картинах куточки природи, мадонн та безсоромних венер, тоді тільки побачимо чисто живописний витвір». У цих словах і є істина. У них ключ до розгадки «Чорного квадрата». Митець натякає на те, що потрібно більше уваги зосередити на власне художньо-естетичних поняттях: колір, фактура, форма, рух. Це далеко важливіше для образотворчого мистецтва, як на мене.

Крім того, ми маємо зрозуміти, що все автентичне – прекрасне. Часто мої знайомі жартують, мовляв, можна намалювати такий же чорний квадрат і виставити його на продаж за шалену ціну. Після Малевича виявилося багато охочих створити ідентичну картину. Але ці копії нас уже не цікавлять. Бо ідея належить Малевичу, і це не просто чорний квадрат, намальований у вільний час за допомогою чорної туші на А4, а оригінальне мистецтво, над яким автор працював декілька місяців.

Отож я пишу це не тільки для того, щоб показати свою незгоду з чиїмись думками, а щоб сказати найголовніше: ми вимагаємо високого мистецтва від інших у той час, як повинні створювати його самостійно. Люди знаходять недоліки в картинах, виставах, книжках, серіалах, іноді переходячи за межі адекватної критики й поринаючи у відвертий, не потрібний нікому словесний базар. Не усвідомлюємо, скільки роботи виконала та людина, щоб пустити у світ витвір власного розуму й рук. Вищими за Ейфелеву вежу ми ніколи не станемо. Ми не зможемо знати все, що відбувається у світі. Але…

Ми можемо власними руками створити щось так само прекрасне, як сонце, і тоді в нас виростуть крила натхнення, і станемо вищими за будь-яку вежу. На асфальті залишимо хліб для голубів і собак, і наша добра душа дотягнеться до небесних висот. Ми можемо вдосконалюватися в тій галузі, з якої почалися наші успіхи, і знатимемо, що хоча б в одній сфері світового процесу почуваємося впевнено.

Таким чином, шановний читачу, маючи все, ти можеш не мати нічого. І навпаки.

Отже, досить цих дискусій про приховані смисли й невідомі нам потаємні ходи в «Чорному квадраті». Це просто картина, котра прагне подарувати насолоду від спостерігання самого кольору, форми й геометризму. Від першочергових понять образотворчого мистецтва. Звичайно, кожен може бачити в картині своє. Але нав’язувати ці думки, висновувати неіснуючі нитки аж ніяк не потрібно. Зрештою, хто Малевичу «заперечить перевернути світ», «по-своєму перетворити»? Може, це якраз те, що англійці називають «genuine art» (справжнє мистецтво)?

Ольга ДУДЕНКО,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Полтава

, , переглядів: 727

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *