Лицемірство – це добре чи погано?

04.10.2019

Лицемірство – це добре чи погано?

У наш час дуже багато лицемірства. Більшість людей вважає цю рису характеру негативною. Але давайте розберемося: що таке лицемірство та добре це, чи погано.

Лицемірство — це поведінка людини, при якому її слова та вчинки не відповідають дійсним переконанням і почуттям.

Часто доводиться чути: «Лицемірство — це погано!», «Ах, він лицемір, як це жахливо!», «Насамперед ненавиджу лицемірство …» та ще багато чого подібного.

Чомусь вважається, що лицемірити – погано. Ніхто не любить лицемірів. При цьому «правдорубів» люблять ще менше. Людство, як завжди, само не знає, чого воно хоче.

Зигмунд Фрейд був впевнений в тому, що сучасне суспільство так звикло до лицемірства, що воно стало його невід’ємною частиною. Чому? Насправді все досить просто, і відповідь криється в соціальних потребах людства. Адже люди звикли жити групами, тому що це підвищує їхні шанси на виживання. І якщо людина хоче нормально співіснувати з іншими, то йому доведеться прийняти ті правила, які панують в цьому суспільстві. Тому не дивлячись на те, які ідеали переслідує індивід, йому все-таки доведеться пожертвувати своєю думкою для того, щоб злитися з навколишнім світом. Зробити це можна, але тільки погодившись з думкою натовпу і заховавши власні почуття якомога глибше. А це і є лицемірство. Саме тому Зигмунд Фрейд вважав його невід’ємною частиною сучасного соціуму.

Я погоджуюсь із Фрейдом. На мою думку, дійсно, лицемірство – це невід’ємна частина людської сутності. Людина без лицемірства – це соціопат, нездатний взаємодіяти з іншими, тому що будь-якій людині, по природі, завжди що-небудь та не подобається. І якщо ми не будемо це приховувати, а будемо говорити все людям прямо в обличчя, то нічого доброго з цього не вийде.

Але якщо лицемірство так властиво людській натурі, то як можна вважати його поганим? Власне кажучи, ніхто і не стверджує, що воно є страшним гріхом. Більш правильно буде розглядати лицемірство як інструмент, здатний служити як на благо, так і на зло.

Багато людей помилково прираховують до поняття лицемірства ще й такі терміни як: нещирість, брехливість, іноді навіть підлість. Але, насправді, лицемірством називається така поведінка людини, коли вона навмисно робить аморальні вчинки відносно когось, розуміючи це, але при цьому бреше оточуючим про причини цих вчинків – пояснює їх якимись добрими і моральними мотивами, які насправді відсутні .

Все ще не бачите у лицемірстві нічого хорошого? А ось уявіть собі таку ситуацію.

Далекі родичі просять допомогти. Для цього вам потрібно пожертвувати тижнем свого вільного, але вкрай насиченого життя. Чесна людина, природно, повинна прямо і відкрито сказати: ні, дорогі мої, вибачте, але я дуже зайнятий, ви ж не допомагаєте мені заробляти гроші, будувати будинок і робити ремонт, я все це роблю сам, тому – вибачте-посуньтесь.

А лицемір позітхає два вечори — і з радісним, відкритим, веселим обличчям з’явиться перед світлі очі родичів. І не на один тиждень, а на скільки буде потрібно.

А ось друга, всім знайома ситуація, коли вас з кимось знайомлять, а ти дивишся на цю людину і розумієш, що вона тебе нічим не цікавить. Але ти привітно посміхаєшся та кажеш, що тобі приємно познайомитися. Адже виховання не дозволяє тобі сказати правду та показати істинне ставлення до неї.

То виходить, що лицемірство в такому випадку буде набагато кращим, ніж відверте хамство.

Мені здається, що якби брехню та лицемірство вимкнули, хоча б на один день, то до наступного не дожила б, напевно, значна частина людства.

Отже, я не кажу, що лицемірство — це цілком позитивне явище, але не таке вже й погане. А ви як гадаєте?

Олеся ЄВСЄЄВА,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

м.Новогродівка, Донецька область

переглядів: 124

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *