Лист майбутній собі (відкрити через 10 років)

30.04.2018

Лист майбутній собі (відкрити через 10 років)

Те ,якою людиною ти станеш   через 10 років,визначають два основні чинники:люди,з якими ти спілкуєшся і книги,які ти читаєш.

Рада вітати тебе, Вікторіє.Ти нова, вдосконалена версія мене , п’ятнадцятирічної школярки Віки.Ти не вживаєш поганих слів,ти завжди ввічлива,тактовна.Ти змінилася за 10 років.Чи не цікаво тобі було б на деякий час  поринути у минуле разом зі мною?Ходімо!

Ось я.Дев’ятикласниця.У мене довге волосся, очі з вогником і багато сліз за плечима.Я ще досі не навчилася контролювати свої емоції.В мене жахливий характер,я відштовхую людей ,яких я люблю. Я занадто прямолінійна і цим завдаю болю рідним.Я досить рідко плачу через свої проблеми,але через проблеми друзів і персонажів з серіалів,книг я готова плакати щодня.Мене легко розчулити.

В душі я музикант,хоч і ніколи не пробувавала себе в цій сфері.Беру олівці,вмикаю на телефоні  музику і  стукаю по всьому,що у мене знаходиться під руками.Уявляю себе рок-зіркою,якою ніколи так і не стану.Уявляю кількатисячний натовп,який вигукуватиме пісні перед сценою,на якій я ніколи не стоятиму.Сумно.

Я люблю записувати красиві фрази у свій цитатник,в мене є кілька цитатників ,і це,мабуть,єдине моє досягнення.

Друзів у мене небагато ,незважаючи на те,що є  досить багато знайомих.Для мене цінність – мати друзів ,на яких не впливає ні час,ні відстань,ні погода.Не всі мої близькі друзі живуть поряд зі мною.Але хіба це має значення,скільки кілометрів між нами,якщо душі завжди поряд?Мені важливо,щоб поряд були справжні,щирі,а не гнилі люди.Я позбавилася від  тих людей,які тягнуть мене вниз.Довіра – ось найцінніша і найтендітніша річ.Без неї нічого не вийде.

 “Жити – означає жити для інших.Ми живимося один від одних.Нехай хоча б час від часу жервіє іскорка доброти,не треба її гасити.Доброта додає людині сили,коли жити важко.”(Еріх Марія Ремарк)

Завжди дивуюся ,чому у хороших людей в житті завжди присутня драма.Ці люди щирі і безпосередні,вони випромінюють добро,виливають в улюблену справу багато світла.Їх так багато поряд зі мною…Як кажуть,творчість потребує страждань.Лев Касиль правильно підмітив :“Від будь-якого горя можна втекти.А біль – в самому тобі.Це і є ти сам.Це дуже страшно”. А й справді,біль нікуди не ховається,він завжди поряд з тобою,він лише може вщухнути,але однаково він залишиться гіркою сіллю на дні твого серця.Те ,що ти не реагуєш на біль,зовсім не означає,що ти його не відчуваєш.Мені здається,що коли серце наповнене по вінця цим болем,цією гіркою сіллю пережитих бід,людина помирає.Звичайно,не фізично,а духовно.Духовна смерть набагато страшніша фізичної..Ти не живеш,ти існуєш.

Я боюся духовно померти,боюся духовно занепасти.Вікторіє,я сподіваюся,що ти не стала безжальним циніком-песимістом,що ти не розчарувалася в людях і досі віриш у добро.Може,по-дурному так вважати, але я вірю,що людство можна і потрібно врятувати.

Головний мій недолік – дитяча чортова вперість.Мене важко переконати,якщо я справді чогось  не хочу.Якщо ти  перевернеш гори ,це ще не означатиме ,що я погодилась.Якщо я не погоджуюся з кимось,я до кінця відстоюватиму свою точку зору,якщо це справді буде необхідно в тій ситуації.Я віддана своїм поглядам і переконанням,але я  не хочу тратити свої сили на пусті розмови ,тому доводити щось людині,яка тебе ніколи не почує і не зрозуміє – це переливанння з пустого в порожнє.Адже  до того ,хто не бажає  слухати,докричатися неможливо.

Ось і все.Ти,доросла Вікторія,здала добре ЗНО , поступила туди,куди так давно хотіла.Тобі довелося пройти через зради,розчарувавання,брехню,обман,але я сподіваюся,що попри це все ти стала  доброю і чуйною.Можливо,твої манери,думки,погляди змінилися,але вогник в очах так і залишиться на все життя.

В тебе є улюблена робота,ти закохана в улюблену справу,ти приносиш користь людям і випромінюєш світло,а не печаль.Ти зустріла своє кохання,ти потрапила у солодкий полон божевілля,в павутину,але тобі так добре.Це називається щастям.

Ти нарешті почала писати книгу,якою так марила всі ці роки.

Музика стала для тебе близьким другом,ти все ж – таки спробувала себе в музиці,навчилася грати на ударних і на електричній гітарі.Ти нарешті обрізала своє волосся коротко – коротко ,під  каре.Тепер ти не боїшся пробувати. Підліткове свавілля,з яким відчайдушно боролися батьки і яке помічали вчителі,кудись зникло.

В тебе є багато хороших спогадів,адже ти розпочала подорожувати , твій закордонний паспорт не лежить на полиці про всяк випадок.

Хоч і в житті багато лайна і поганих людей ,але ти будеш людиною,якою обіцяла бути 10 років назад.Я в це щиро вірю.І якщо ти не стала справжньою людиною,то читаючи це,тобі повинно бути соромно!Пообіцяй мені,що ти будеш чемною дівчинкою.

Мабуть,читаючи це тепер,тобі стане соромно за себе колишню,за бунтівливого підлітка Віку, всі ці слова для тебе звучать кумедно,по-дитячому,наївно.Але цей лист – необхідність,бо лише він мотивує бути кращою щодня!

Вікторія САВКА,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Львів

Читайте також:

Лист майбутній собі: чого я хочу досягти

Джерело фото: 

https://enguide.ua/ua/magazine/kak-pravilno-pisat-pisma-na-angliyskom-5-shablonov-s-primerami

, , , , , , , , , , переглядів: 246

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *