Публічність журналіста як інструмент протидії безкарності: 23 поради для самопросування та самозахисту

07.05.2018

Публічність журналіста як інструмент протидії безкарності: 23 поради для самопросування та самозахисту

Недостатньо бути “хорошим журналістом”. В інформаційну еру важливо бути журналістом, якого знають і якому довіряють. Якщо під час виконання професійних обов’язків із Вами щось станеться і Ви попросите про допомогу — Вам повірять? Ті, хто особисто Вас не знає, але може виявитись корисним у критичній ситуації — зможе ідентифікувати Вас як журналіста?

Якщо відповідь на перше питання значною мірою залежить від Вашої репутації в традиційному колі спілкування, то відповідь на друге — від того, як Ви представлені у соцмережах. Саме тому поговоримо про те, як максимально використати можливості Facebook для Вашої ефективної самопрезентації як журналіста. У критичний момент, коли допомога колег і солідарність професійного середовища може виявитись для Вас особливо потрібною, чимало не знайомих із Вами людей сформують враження про Вас упродовж кількох секунд — на основі того, як Ви спозиціоновані у Мережі.

Як перевірити достовірність інформації з соцмереж: 19 запитань, які варто поставити насамперед

Перевіряємо свій профіль: чек-лист

Ваша сторінка у Facebook дає уявлення про те, що ви – журналіст? Перевіримо “контрольні точки”:

1. Ваше фото (аватар): чи бачить відвідувач сторінки, що спілкується з реальною людиною? Часто оновлювати фото навряд чи варто — це може створити враження надмірної зацикленості на власній персоні. Раз-два на рік, як на мене, – цілком прийнятно. Краще одне гарне фото, виконане професійним фотографом, ніж багато — аматорських.

2. Фонове фото (обкладинка, cover) – хороше місце для створення контексту. Тому це місце цілком можна використати для інформаційних кампаній, у тому числі — на захист прав журналістів. Приміром, розмістити тут банер на захист постраждалого колеги або анонс заходу на тему безпеки журналістів.

3. Опис профілю: чи вказано там, чим Ви займаєтесь і чим можете бути корисним? (Журналіст, блогер, активіст НСЖУ; “займаюсь правозахисною діяльністю”, “розслідую зловживання при тендерних закупівлях” і т.д.). Мета подібної самопрезентації — створити можливість для всіх, хто зайде на Вашу сторінку вперше, чітко ідентифікувати Вас як медійника.

4. Спільні друзі – перше, на що дивиться більшість користувачів, із якими ви вперше взаємодієте. Який відсоток “профільних” (тобто пов’язаних зі ЗМІ) друзів від їх загальної чисельності Ви маєте? Скільки з них є “лідерами думок” – активними користувачами соцмереж, які генерують корисний контент та ініціюють онлайн-дискусії; записи яких поширюють, коментують, цитують у ЗМІ?

5. Чи регулярно присутній на Вашій сторінці професійний контент, який дає уявлення про Вашу діяльність як журналіста? Чи наявний контент, який хочеться поширити?

6. Чи довго ведеться та чи регулярно оновлюється Ваша сторінка?

7. Хто зображений на фото? Тільки Ви, Ви у взаємодії з іншими людьми чи щось нейтральне?

8. Чи переважає власний контент над репостами? Чи мають репости Ваші власні “підводки”, де Ви пояснюєте, навіщо поширюєте цей матеріал?

9. Чи враховуєте Ви соціально-демографічний портрет вашої аудиторії? Регіонального журналіста читають не лише в його регіоні; журналіста-студента, який спілкується сленгом, – не лише його однолітки. Ви можете бути цікавим/корисним ширшій аудиторії читачів, ніж ті, хто живе і працює географічно поряд із Вами?

10. Чи не боїтесь Ви рекламувати (хвалити, радити) інших людей? Сьогодні Ви рекомендуєте свого колегу, завтра він порекомендує Вас.

Окрім цього чек-листа з 10 пунктів, раджу спробувати “експрес-тест” своєї Facebook-сторінки: чи незнайома людина зрозуміє, чим ви займаєтесь? Надішліть посилання на свою сторінку 5 не знайомим Вам людям різних професій, не пов’язаних із журналістикою, і поцікавтесь їхньою думкою: чим займається ця людина? Що Ви могли б сказати про її діяльність, “пробігши” очима вперше побачений профіль?

Самопрезентація у Facebook: 5 перших кроків

Збільшуємо охоплення у Facebook

Те, що ви поширюєте у Facebook, бачить абсолютна меншість ваших підписників. За різною статистикою — від 7 до 12 відсотків. Тобто реально — не більше, ніж кожен десятий. Тому рано радіти, що маєте 3000 друзів. Важливо, скільки з них реально побачать Ваше прохання про допомогу чи заклик приєднатися до інформаційної кампанії. Усвідомлюємо це – і збільшуємо охоплення.

1. Позначаємо людей та сторінки, яких стосується ваш контент. Робимо це доречно — без надмірностей. Якщо Ви постійно будете позначати максимально можливу кількість людей в усіх Ваших постах не залежно від того, чи їхній зміст бодай якось реально стосується всіх цих підписників — рано чи пізно це почне викликати негативну реакцію дедалі більшої кількості користувачів.

2. Коментуємо пости “лідерів думок”, взаємодіємо з ними: додаємо у друзі, лайкаємо, коментуємо, запитуємо поради. Алгоритм Facebook повинен бачити Вашу постійну взаємодію з тими користувачами, “видимим” для яких Ви хочете бути. Для початку налаштуйте у своїй стрічці пріоритетний показ новин від тих користувачів, взаємодія з якими для Вас є особливо важливою — щоб не пропускати їхніх свіжих постів і регулярно та оперативно вступати з ними у взаємодію. До слова, Вам ніхто не забороняє й своїх підписників попросити про те саме. Якщо, звісно, Вам є чим ділитися з аудиторією та є чим зацікавлювати читачів.

3. Стимулюємо коментарі на власній сторінці: відкритими запитаннями наприкінці поста; закликами до дії (call to action) — із допомогою дієслів у наказовій формі. До слова, таким чином можна й робити міні-опитування для матеріалів — головне потім чесно пояснювати читачам, яким чином зібрані відповіді, а не “гратися в соціологію”.

4. Взаємодіємо з місцевими та професійними спільнотами в соцмережах (залежно від сфери Ваших зацікавлень і тематики контенту, який хочете поширити).

  1. Використовуємо тренди в соцмережах: зникаючий контент (stories), відео та живі трансляції (live) – це можливість щодня акцентувати на потрібній темі (наприклад, допомозі постраждалому колезі) й збільшувати кількість “точок контакту” з аудиторією. Банер із анонсом акції на підтримку постраждалого колеги чи оголошення про збір коштів на його лікування цілком можливо і варто розміщувати щодня у stories, щоб користувачі, які перевіряють цей розділ стрічки, могли постійно бачити відповідну інформацію. Адже якщо Ви розмістили відповідний пост лише в основній частині своєї сторінки та його активно не коментуватимуть — користувачі навряд чи побачать його більше одного разу. (Звідси випливає й важливість стимулювати коментарі під своїми постами, про що йшлося вище у п.3). А заходи, які проводите на підтримку постраждалих колег, можна і варто транслювати відразу у Facebook. Їхні анонси з закликом прийти, приєднатися, долучитися до допомоги, теж можна здійснювати через прямі трансляції, причому в той час, коли більшість Ваших бажаних читачів перебуває в онлайні.

6. Якщо пост можна проілюструвати на одним, а кількома фото, до того ж, із зображенням великої кількості людей (яких Ви ще й позначили) — використовуйте цю можливість. Це збільшуватиме час перебування користувача на Вашій сторінці, що, знову ж таки, може позитивно позначитись на її “видимості” іншим читачам.

7. Використовуємо можливості месенджера: розсилку у приватні повідомлення, створення бесід. Користуємось тим, що на сповіщення з месенджера добре реагують!

  1. Хочете ще більшого охоплення? Спробуйте рекламні пости з бізнес-сторінки свого ЗМІ, таргетувавши їх на потрібну аудиторію! Використовуйте розширені налаштування таргетингу — не лише географію та демографію, а й професійну діяльність, освіту, посади бажаних для Вас читачів.

    Чим Інстаграм кращий за Фейсбук: 5 причин

    Додаткові інструменти публічних кампаній на захист проти журналістів

1. E-mail розсилка. Формуйте, оновлюйте та тримайте під рукою актуальну базу електронних адрес редакцій, журналістів, прес-служб та інших установ, пов’язаних зі ЗМІ. У потрібний момент повідомлення із закликом про допомогу або пропозицією приєднатись до публічної інформаційної кампанії повинне “одним натисканням клавіші” миттєво потрапити в максимально можливу цільову аудиторію. Якщо не маєте актуальної бази місцевих ЗМІ — попросіть у когось із колег-прес-секретарів.

2. SMS-розсилка та розсилка через Viber (Whats App). База номерів мобільних телефонів Ваших колег — те, що завжди повинно бути у Вас під рукою (наприклад, на робочому столі комп’ютера).

3. Проведіть “ревізію” своєї телефонної книги: хто з цих людей зможе Вам допомогти у разі потреби й чим саме? (А кому з них зможете бути корисним Ви?). Почніть робочий день із того, щоб зателефонувати трьом людям з Вашого списку контактів — це налаштує на робочий ритм постійної професійної комунікації та збільшуватиме кількість “точок контакту” з навколишнім світом. Найпростіший спосіб постійного підтримання в життєздатному стані своєї контактної бази – щоденні привітання з днем народження.

4. Візуальні комунікації та “точки контакту” з цільовою аудиторією. (Банер на офісі редакції і на вашому сайті, банери на сайтах-партнерах або іміджеві блоки чи готові ролики для партнерських газет/ТБ/радіо; плакати для колег на сесії міської ради; листівки на вулицях або перед входом до органів влади, сесійних зал тощо).

5. Найпростіший і достатньо дієвий спосіб: виписати на аркуші А 4 телефони колег, які підтримають вас передусім у разі виникнення критичної ситуації – і зателефонувати усім почергово.

…І насамкінець. Публічність – “валюта” журналіста. Публічні виступи мають два виміри – аудиторія власне виступу і аудиторія, яка про це дізнається завдяки соцмережам. У наш час друга – важливіша! Публічність формує експертність і впливає на вартість вашої праці в майбутньому. А найголовніше — створює можливості зробити більш ефективним Ваш захист і мобілізацію колег на Ваш захист тоді, коли це буде справді необхідно.

Віталій ГОЛУБЄВ,

секретар Національної спілки журналістів України,

головний редактор Видавничого дому “ОГО”,

викладач кафедри журналістики Національного університету “Острозька академія”,

керівник Школи універсального журналіста.

Більше корисних порад із професійної та особистої ефективності журналіста — у книзі Віталія Голубєва “Лайфхак для журналіста: як ефективно використовувати час та інформацію”. Замовити книгу можна, написавши автору на Facebook

 “Публічність журналіста як засіб протидії безкарності” – одна з тем, які розглядали учасники регіональних дискусій із безпеки журналістів, що відбулись нещодавно у Черкасах і Полтаві в рамках спільного проекту Національної спілки журналістів України та Офісу представника ОБСЄ з питань свободи медіа (Відень). Очолював дискусії в обох містах голова НСЖУ Сергій Томіленко. Секретар НСЖУ Віталій Голубєв, який був ведучим навчальної частини семінарів у цих містах, поділився з читачами інформаційної розсилки НСЖУ (саме там цей матеріал був опублікований уперше) деякими тезами свого виступу.

Автор дякує за надане фото організаторкам Літньої школи практичної журналістики у Луцьку Тетяні Репницькій та Наталії Пахайчук

, , , , , , , переглядів: 147

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *