Щоб уроки історії не були болючими

07.03.2018

Щоб уроки історії не були болючими

У всіх підручниках пишуть, що історія — це наука про минуле. Історія — це записи про те, що відбувалося в світі багато років тому. Те, що відбувається зараз із нами, колись теж стане історією і потрапить у шкільні підручники.

Історія — це те саме слово, при згадці якого перед очима виникають картини минулого, сторінки окроплені кров’ю, просякнуті болем, увінчані перемогами чи поразками. Те, що ми маємо з вами зараз — заслуги наших предків, здобуті великою працею, численними жертвами. І головним нашим обов’язком є зберегти і передати нинішні надбання нащадкам.

Багато людей ставляться до історії доволі прохолодно, бачучи у цьому предметі тільки нудні переплітання дат. Безліч школярів, сидячи над підручниками, хотіли б дізнатися, навіщо ми вивчаємо історію.

Адже все, що відбулося у минулі століття, вже минуло. Всі ці історичні події стали неактуальними. Навіщо нам знати про них? Для чого вчити дати, які давно пішли в минуле? 
Давня слов’янська приказка каже “не знаючи минулого — не знатимеш майбутнього”. Найчастіше про науку історію говорять те, що вона може допомогти сучасникам не повторити помилок минулого.

Саме тому історію дуже важливо вчити і знати. Якби наші предки не допускали великої кількості помилок, може бути, що ми б сьогодні жили в набагато кращому суспільстві та світі. Але наврядчи варто шкодувати про минуле. Сьогодні наше завдання — на підставі висновків із подій минулого творити чесну і справедливу сучасність. Ще можна дізнатися корисне від інших народів, їх законів і способів ведення господарства, застосувати успішні проекти для своєї країни. Тому знати історію свого краю не тільки корисно, але й цікаво.

Минають дні, один за одним ідуть, одне століття змінює інше — так твориться історія. Щось залишається, щось назавжди йде у незабутнє. А чи замислюється людина, що втратила і що здобула вона за тисячоліття свого існування?

Звичайно, важко порівняти нашого сучасника з яким-небудь неандертальцем. Ну а якщо взяти більш близькі приклади? Як і тисячу років тому, у нашому світі ще живуть підлість і зрада, нечесність і підступність, заздрість та лицемірство, і, на жаль, ще довго будуть жити.

Ми постійно говоримо про прогрес, еволюцію, про те, що ми навчились підкорювати сили природи, приборкали атом, але скільки ж завдяки такому прогресу з’явилося страшної зброї, скільки безневинних життів забирають вибухи бомб! З одного боку, вчені знаходять ліки від страшних у свій час хвороб – чуми, оспи, а з іншого — створюють зброю масового знищення.

Кажуть, історія рухається по колу, і те, що було колись, може повторитися через багато років. А ще кажуть, що людина, яка обпеклася,буде дмухати на воду. То чому ж ми знову й знову повторюємо ті самі помилки, невже історія нічому нас не вчить?

У гонитві за здійсненням своїх егоїстичних бажань люди часто забувають, що наслідки їхньої діяльності можуть бути жахливими. Тож варто хоч іноді зупинятися й озиратися, і, можливо, тоді уроки історії не будуть такими болючими.

Олександра КАЛІНОВСЬКА, випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ «Острозька академія», Хмельницька область

До теми:

Навіщо вивчати власну історію

Джерело фото: http://moodle.mdu.in.ua

, , , переглядів: 226

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *